Конституція – компас держави

28 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України - першу Конституцію незалежної української держави. Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня. Цей день одразу ж було проголошено державним святом. Сьогодні ми відзначаємо дев’ятнадцяту річницю від дня ухвалення найважливішого документа нашої історії.

Скарбниця віковічних муз – ось що для кожного Бердичів

Чи замислювалися ми колись, чому кожному з нас таке миле ім’я Бердичів? Чому, перебуваючи далеко від домівки, людина, почувши це рідне слово, ніби за порухом чарівної палички, подумки озирається туди, де линула з вуст матері перша колискова…?
Хто б не побував у нашому чудовому місті – воно лишає в пам’яті неабияке враження. Далеко не кожній спільноті судилася доля такого широкого і багатонаціонального розвою і взаємодії культур, квіту суспільних відносин. Легенди Бердичівської землі підтверджують це.
Однією з привабливих візиток міста є краса навколишньої природи. З дитячих років ми звикли до її чарівної краси. Любимо бувати в лісах, що знаходяться поблизу, в полях, парках, та відпочивати у своїх дворах. Дивимося на квіти, дерева, радіємо спілкуванню з природою, милуємося її красою. Розмаїття рослинного світу завжди надихало, будило фантазію людей. Ми уявляємо рослини у вигляді цікавих істот, які відчувають, дихають, розмовляють між собою та з нами, людьми. З давніх часів люди захоплювалися красою квітів, складали про них легенди. Ім’я богині весни та квітів Флори навіть стало назвою, яка узагальнює весь рослинний світ.
Як і у кожному регіоні, у нашому місті є куточки природи, якими ми можемо пишатися. Це перлини рідного краю і вони потребують уваги і піклування людини. Наша філія №6 розташована в чудовому мікрорайоні, який має назву Червона гора.

Тихі зорі вічної пам'яті

Друга Світова війна 1939-1945 років… Як би хтось не намагався заперечити патріотизм цілого покоління наших співвітчизників, як би не переконував у тому, що захисниками керував тоді страх, породжений сталінським режимом, ми пам'ятаємо всіх, хто вступив у бій з нацизмом, заплативши своїм життям за честь і свободу Батьківщини. Війну передбачали, до неї готувалися - проте до самого кінця не хотіли вірити в те, що біда неминуча. 22 червня навічно увійшло в історію країни як день всенародного потрясіння. Працівники дорослого абонементу міської бібліотеки вирішили відвідати в цей скорботний день міський територіальний центр. Підопічні центру- люди похилого віку, багато з них дуже добре пам’ятають ті події, які назавжди врізалися в їхню пам'ять. Поділитися своїми спогадами для них було дуже важливо. Люди згадували, що той недільний день видався теплим, але не спекотним, що напередодні, в суботу, пройшов сильний дощ, що випускники шкіл відсипалися після випускного балу, а господині поспішали за продуктами на колгоспний ринок. Листоноші розносили газети - останні мирні номери 1941 року. У міському кінотеатрі вишикувалася черга за квитками на вечірній недільний сеанс, молодь прямувала купатися і засмагати на Гнилоп'ять, а у парку культури та відпочинку з нагоди закінчення навчального року була намічена різноманітна культурна та спортивна програма.

«Північна Зоря» Оноре де Бальзака

Тема кохання вічна і невичерпна, як саме життя. Кохання двох – завжди нерозгадана таємниця. А кохання видатних особистостей завжди цікавило пересічних громадян. « Північною Зорею» називав Оноре де Бальзак Евеліну Ганську. Доля розпорядилася так, що романтична епопея їх кохання завершилася вінчанням саме в нашому Бердичеві прохолодного березневого ранку 1850 р. в Костелі святої Варвари.
Неперевершений автор психологічної прози, витончений знавець жіночої душі Бальзак підкорив вибагливу і освічену красуню Евеліну своїми творами. Їх епістолярний роман тривав понад 17 років.
Таємнича « чужинка» ( саме так підписувала свої перші листи Ева Ганська) відразу ж зачарувала письменника своїм розумом та шляхетністю.

У Бердичеві з’явились «Доброносики»

Хто такі?.. Де вони з’явилися?.. А це... дитячий клуб, який збирається у центральній міській бібліотеці. Коли почалися канікули, наші працівники вирішили долучилися до організації дозвілля дітей. Ідейний організатор цього проекту - провідний методист Тетяна Кущук. Клуб запрацював одного літнього дня, коли учасники вирішили зробити своїми руками паперові фігурки із солодощами для діток-інвалідів.
Діти працювали з великим задоволенням.18 членів клуба доброти зробили понад чотирьох десятків солодких подарунків. Вони будуть передані дітям-інвалідам разом з м'якими іграшками, які також зібрали доброносики. Діти вирішили збиратися щосереди.

Мудрих порад невичерпні джерела

Читання є одним із головних засобів розвитку особи, здобуття і поглиблення знань. Протягом життя до наших рук потрапляє безліч книжок. Деякі з них навіть не варті нашої уваги. А є такі, які варто прочитати кожному, хто хоче чомусь навчитися і досягти успіху в житті. Перед молоддю – великий незвіданий світ. І щоб пізнати його, потрібно вчитися. А як можна вчитися без книг? Книги – це надійні друзі наших користувачів. Вони – неоціненні помічники у навчанні. Книги також вчать логічно мислити, відкривають безліч таємниць навколишнього світу.

І продовжує жити у нащадках великий Пушкін

Нет, весь я не умру: душа в заветной лире
Мой прах переживет и тленья убежит.
И славен буду я, доколь в подлунном мире
Жив будет хоть один пиит…

Ці слова належать великому поетові О.С. Пушкіну, день народження якого ми відзначаємо
щороку 6 червня. Ім’я Пушкіна відоме нам всім з самого дитинства. Хто не зачитувався його казками: «Сказка о попе и его работнике балде», «Сказка о рыбаке и рыбке», «Сказка о золотом петушке», «Сказка о мертвой царевне и семи богатырях». Поему «Евгений Онегин» знають у всьому світі. Про творчість Пушкіна написано дуже багато. Він залишив по собі багатий літературний спадок, і не тільки. Він залишив сім’ю, яку дуже кохав і саме в ній знайшов щастя. Історія нащадків Пушкіна така ж яскрава і дивна, як неповторно дивний талант їх пращура.

Свіжа преса знову у бібліотеці

Ура!!! Нарешті ми дочекалися! До нашої бібліотеки знову надходять газети і журнали! Через ситуацію, що склалася, наші клієнти цілих 5 місяців були позбавлені можливості читати свіжу пресу. Це потягнуло за собою очевидні наслідки – відтік постійних користувачів, зниження книговидачі та відвідувань. Люди скучили за друкованим словом, яке завжди було і залишається невід’ємною частиною нашого життя. Не всі читачі бажають дізнаватися новини з інтернету, особливо старше покоління, яке більше звикло брати до рук улюблену газету чи цікавий журнал. В межах виділених коштів ми намагалися сформувати підписку на будь – який смак. Значну частку займають місцеві видання, адже, в першу чергу бердичівлян цікавлять місцеві новини та культурні події. До уваги клієнтів « Земля бердичівська», « Бердичівський погляд», « Ріо - Бердичів», « Бердичівські новини», « Бердичів - реклама».
Дати обгрунтовану оцінку явищам суспільного життя ви зможете за допомогою центральних газет « Урядовий кур’єр», « День», « Факти і коментарі», « Літературна Україна», щотижневика « Країна».