Бібліотекарі міста – бійцям 26-ї Бердичівської артбригади

В Україні йде війна! Наші воїни стоять живим щитом на  захисті не тільки Донеччини і Луганщини, а й всієї України. Якщо не зупинити  кремлівську агресію на Сході, то завтра бойовики та найманці прийдуть до наших домівок. Це війна проти всіх нас – громадян України. Ми не можемо бути байдужими до загибелі наших хлопців, які не шкодують свого життя за нас, за майбутнє наших дітей та онуків, за майбутнє незалежної України. Люди розуміють, наскільки зараз важлива допомога бійцям  української армії. Волонтерський рух в  нашій країні стрімко поширюється.

Маланка та Василь несуть добро усім

А в полі, полі сам Господь ходив,
Сам Господь ходив,зерно розносив.
Діва Марія Бога просила:
«Уроди, Боже, жито, пшеницю,
Жито, пшеницю,всяку пашницю».
Сію, вію, посіваю, з Новим Роком поздоровляю.
Будьте здорові з Новим роком і з Василем.
Дай Боже!

Український народ має свої обряди та звичаї і це відрізняє його поміж інших . Люди у своєму повсякденному житті та в загальнонаціональних справах керуються цими неписаними законами. Українці-одна з найдавніших націй на нашій планеті . Наші пращури почали творити свою культуру ще в період язичництва. ЇЇ основу завжди складали обрядові канони та звичаї.

Я для тебе горів, український народе

Василь Симоненко постає перед сучасним читачем виразником народної совісті, правди і надії. Силою свого поетичного таланту поет підніс життя звичайних людей до рівня загальнолюдських ідеалів. В його поезії - любов і відданість рідній землі, рідному народові.Належав Симоненко до когорти  шістдесятників – тих, хто не боявся говорити правду, не корився владі. Їх твори не друкували, але справжня поезія живе вічно. І нині твори Симоненка повертаються до нас у збірках і піснях.

Писати вірші Василь Симоненко почав ще в школі. Власне буття у світі поет переніс в поетичний світ, намагаючись пробудити людину, духовно возвеличити її, застерігаючи від зачерствіння душі, морального занепаду.

То біла гарячка Росії

Вже не перший рік поспіль критики, мистецтвознавці і поціновувачі поезії відзначають творчість нашого земляка, поета  Михайла Пасічника. Письменник вже являється лауреатом обласних премій імені М. Шпака, та Б. Тена, а також Всеукраїнських премій імені О. Олеся, В. Юхимовича, І Огієнка та інших. Крім того він нагороджений Відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «20 років незалежності України» . Сьогодні до його численних нагород  додалася ще одна. Цього року нова збірка віршів Михайла Пасічника «То-Біла гарячка Росії» стала переможною у номінації «Поезія року» на щорічному  регіональному конкурсі «Краща книга року».

Ми презентували цю збірочку нашим користувачам.  Читачі знають Михайла Пасічника як поета-лірика, а сьогодні ми відкрили його як поета-громадянина, поета-патріота, який,  як і всі ми переживає гострі патріотичні почуття і хвилювання за долю країни. Все це він  зафіксував у своїй новій збірці. Виступаючи перед читачами, Михайло Павлович ніби гортав сторінки свого життя, розповідаючи про життєві обставини, що спонукали його до написання цієї збірки.

Ці рядки  - болючі і зворушливі . Кожен з них бере за душу своєю гостротою і актуальністю. Адже це не просто слова, це – слова постріли.

На Святого Миколая творча іскорка палає

Щороку український народ відзначає день Святого Миколая. В цей день, за традицією, батьки вночі кладуть дітям подарунки під подушки, щоб діти вірили в чудо, звершуване Святим Миколаєм. Це найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до Святого Миколая листи зі своїми побажаннями та вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно й моляться до нього, просячи, передусім, здоров’я собі та батькам. У день перед святом згадують всі свої добрі й погані вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо різка?...
Сьогодні існує така гарна традиція – саме у день Святого Миколая опікуватися сиротами та знедоленими дітьми.