Книга, яку варто прочитати

Крупний бізнесмен Олександр Лисовський, відомий в кримінальних колах за прізвиськом Лис, прямуючи до Будапешта на важливу зустріч, вимушений надовго затриматись в Мукачево, де випадково стикається з примарами свого найвіддаленішого і, здавалось, вже давно і назавжди позабутого дитинства. Так розпочинається черговий роман відомого українського письменника Мирослава Дочинця під назвою «Лис. Віднайдення загублених слідів.»
Роман читається на одному подиху, залишаючи відчуття подарованої долею любовної пригоди. Тут є все: шляхетний стиль, тонка дотепність, призабутий романтизм, детективна інтрига, непідробна читабельність. Стикаючись в старовинному закарпатському місті зі все новими подробицями свого минулого, Лис одночасно знаходить кохання і постає перед запитаннями, на які не звик давати відповіді: звідки я, навіщо я, що означає для людини, яка ніколи не мала ані дому, ані родини, бути чиїмось сином, братом, коханим? За допомогою спогадів героя, які органічно вплетені в сюжет, читач розкриває перед собою нелегке життя Лиса, бачить стежки, якими той дійшов до свого впливового становища. Описи щедрих закарпатських лісів, оди багатим та корисним плодам малої батьківщини, від буряка до винограду, і навіть справжні рецепти солодких тортів - все це є в книзі. Протягом всієї розповіді головний герой міцно тримає свою руку на пульсі подій, не залишаючи ні своїм антагоністам провінційного штибу, ні тим, кому він симпатизує, жодного вибору, окрім як підкорятися його волі і гаманцю. Потрібне нове житло самотній бабусі? Пара телефонних розмов - і вона має квартиру з мансардою. Необхідно вилікувати матір коханої дівчини та водночас приструнити зухвалих мукачівських бандитів? Не питання, у Лиса є зв'язки в київських міністерствах і серед представників фармакологічної індустрії за кордоном, а також декілька головорізів на побігеньках. Роман доволі цікаво читати, читач завжди знає, чим все завершиться. Навіть в самому кінці, коли герой випадково попадає під мисливську кулю, в голові проминає: цього куля не візьме! «Не вірю!» - вигукне читач, перегорнувши останню сторінку книги «Лис. Віднайдення загублених слідів ». Це – роман для всіх. І кожен у ньому вичитає тільки своє. Книги Мирослава Дочинця живі, мудрі, справжні друзі, приносять неабияку користь. Окрім того, що читаються легко, на одному подиху, вони ще мають і повчальний, так би мовити, подих. Ми переймаємось долями героїв і слідуємо їхніми перемогами. А ще читання приносить велике естетичне задоволення і тамує інформаційний голод. Щиро дякуємо автору за книгу. Дякуємо за відпочинок, спокій і задоволення для душі, яке він дарує читачам. Надзвичайно світлий і добрий твір, просякнутий Вірою, Надією, Любов'ю.