Вічно у незгасній пам’яті

"Вони у битві чесно полягли,
А іншого - ні вибору, ні змоги.
Вони загинули. Але перемогли,
Бо віддали життя для Перемоги!"

Ішов 1941 рік. Вже по бруківці завойованих європейських держав потужно гриміли сталеві траки фашистських танків. Вже владно звучала різка мова на дорогах Балкан і в пісках пустелі на підступах до Олександрії. Вже німецькі дивізії зосередилися на кордоні Радянського Союзу. Це був апогей фашизму. Вістря гігантської військової машини було направлено на схід, на нас - головну мету Третього рейху.
Одним із найскладніших, найтрагічніших і водночас найгероїчніших періодів в історії України була Велика Вітчизняна війна. Свідків тих подій залишається все менше і менше. Сучасна молодь знає про цю війну в основному із скупих сторінок підручників. Історія – це людська пам’ять, вона нічого не забуває, ні доброго, ні поганого, у неї все на обліку, все передається від покоління до покоління. Давно відшуміли, відгриміли бої, згасли криваві заграви над нашою країною. Прийшла чергова весна і принесла із собою одне із найважливіших свят року – День Перемоги. На всі покоління запам’ятається людям ця війна. Адже війна - це завжди втрати, завжди біль людський. Смертоносна лавина, знищуючи все живе, залишаючи по собі згарища і руїни, кров і сльози, двічі прокотилася теренами нашого краю: спочатку із заходу на схід, а потім у зворотному напрямі.

У ці травневі дні в бібліотеках нашого міста традиційно проводяться заходи вшанування пам’яті героїв війни, оформляються книжкові виставки, лунають вірші, звучать пісні про безсмертний подвиг покоління, яке розгромило фашизм і врятувало людство від рабства. Метою таких заходів є вшанування пам'яті про тих, хто загинув у полум’ї війни, показати всю жорстокість, з якою винищували наш народ, виховувати у нашої молоді почуття патріотизму і любові до батьківщини.

В центральній міській бібліотеці була проведена година мужності під назвою «Вічною памяттю живі». День Перемоги бібліотекарі висвітлити крізь призму подій, що протягом 1941-45-го років відбувались у нашому рідному місті. Після двох з половиною років окупації у Бердичів морозним січнем 1944-го прийшли визволителі, серед яких було і чимало бердичівлян, наприклад Павло Романюк та Ісаак Шпейер. За неповними даними, зазначили на зібранні, у Великій Вітчизняній війні брали участь майже 8 тисяч жителів нашого міста, з них понад п’ять з половиною нагороджені медалями та грамотами. Двоє корінних мешканців –Поліна Гельман та Казимир Томашевський отримали звання Героїв Радянського Союзу. Ведучі заходу також розповіли і про інших Героїв, чиї долі повязала війна з містом Бердичевом. Це Володимир Луппов, Ахмет Аширбеков, Олексій Граціанський, Всеволод Ривж, Василь Алін.

На захід була запрошена донька Героя Радянського Союзу Василя Аліна - Світлана, яка продемонструвала фото з сімейного архіву. Вона поділилася спогадами про свого батька, який до речі, був активним читачем нашої бібліотеки. Василь Алін часто приймав участь у заходах, які проводились в бібліотеці.

В читальній залі був організований стенд «Учасники Бердичівського підпілля», де були представлені фото учасників Бердичівського підпілля Луженецького С., Нокель Я., Щолкіна А., Завадського В., Яворського А. та інші.

Ми повинні пам’ятати тих, хто у нелегкому двобою ціною власного життя відстояв наше споконвічне право на свободу і життя. Хочемо звернутися до молодого покоління в День Перемоги - подаруйте людині з орденами, яку ви зустрінете в цей святковий день, - квіти, посмішку і не соромтеся сказати «Дякую» за подвиг у Великій Вітчизняній війні, адже своїм мирним життям ми зобов’язані йому-простому солдату війни.

З Днем Перемоги, дорогі ветерани!