Незабутні Крути

29 січня 1918 року – немеркнуча дата в історії України. Саме в цей день біля залізничної станції Крути, що на Чернігівщині, жменька українських вояків вступила в бій із шеститисячною навалою більшовицьких військ, що рвалися до Києва. Цей бій став символом жертовності за українську державність. Історики порівнюють його з давньогрецькими Фермопілами, де в 480 році до нашої ери 300 спартанців зупинили персів. Становище України в ті дні було критичним.«Звір вийшов із - за грат і без недоуздка, і має в руках палицю, що стріляє, має всі знаряддя до руйнації і жодного до творчості», - так у газеті « Нова рада» від 10 січня 1918 року писав про більшовиків український академік Сергій Єфремов. Була в цих словах гірка жахлива правда. Перше, що вчинили більшовики, захопивши владу в жовтні 1917 в Петербурзі, – це відшукали привід до оголошення війни Центральній Раді. « Без України немає Росії », - не криючись визнавали Троцький, Свердлов, Ленін. І тому в грудні 17-го, січні 18- го більшовицькі війська під командуванням Михайла Муравйова пройшли кривавим маршем від Харкова до Києва.

Захищати республіку було нікому. Керівництво УНР залишило Україну напризволяще. Численні полки, що заявляли про свою відданість Центральній Раді , у критичну хвилину порозбігалися. В цих умовах на захист державної гідності України стають малодосвідчені юнаки Військової школи та студенти Українського народного університету, які щойно вступили в курінь Січових стрільців.
Загалом захисників було близько 600. Бій під Крутами тривав 10 годин: з дев'ятої ранку до дев'ятнадцятої вечора. Частина куреня разом з командиром загинула відразу. Полонених більшовики після диких знущань розстріляли.
Стримати більшовицьке військо силами кількох сотень юних доль - це більше, ніж подвиг. Захоплення Києва було стримано на кілька днів, що дало можливість Центральній Раді укласти Брест-Литовський договір з країнами Центрального Союзу.
Вивезені з-під Крут тіла загиблих юнаків поховали на Аскольдовій могилі. Для нас могила ця лишиться на віки полум'ям віри, вона дала нам незабутнє минуле.
Бій під Крутам - це бій проти духовного закріпачення українців, які не випрошували для себе свободи, а здобували її у безкомпромісній боротьбі. Історія, на жаль, повторюється. І розплачуватись завжди доводиться молоді. Теперішня дійсність – яскраве тому свідчення.
Крути й сьогодні дотикають променями гіркотної печалі непересічного громадянина України. Історію творять люди. І кожне покоління обирає чи то власний тягар непевності, чи смолоскип палаючої Свободи. Трагедія під Крутами довгі роки замовчувалася.

Проте зараз у нашій бібліотеці достатньо матеріалів для детального вивчення даного питання. Працівники бібліотеки регулярно висвітлюють цю історичну подію у своїй роботі. Запрошуємо всіх зацікавлених до співпраці.