Голокост : невиплакані сльози людства

Ці події відбувалися понад 70 років тому. Довгий час Голокост був «білою плямою» в історії, про нього намагались не говорити. Але трагедія Голокосту - це не тільки частина історії євреїв, - це частина всесвітньої історії, яка спіткала єврейський народ в роки війни. Це незагойна рана в серцях сімей загиблих. Трагедія єврейського народу - це одна з найбільш жорстоких і кривавих сторінок війни.


День 27 січня - це Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Саме 27 січня 1945 року було визволено найбільший з гітлерівських концтаборів - Освенцім. Фашистські концтабори призначалися для фізичного знищення цілих народів. Для цього вони оснащувалися душогубками, газовими камерами, крематоріями та іншими засобами масового винищення людей. Ці табори проектувалися і будувалися не як місця ув'язнення, а як фабрики смерті. Передбачалося, що у них приречені на смерть люди повинні були проводити буквально кілька годин. У таборах був побудований налагоджений конвеєр, який перетворював на попіл по кілька тисяч осіб на добу. До них відносяться Майданек, Освенцім, Треблінка та інші.
Сьогодні всьому світу відомий Бабин Яр, де за два окупаційних роки було розстріляно близько 100 тисяч чоловік. Але по всій території України під час війни було ще багато великих і маленьких «бабиних ярів». Загалом у країнах Європи було знищено майже 7 мільйонів євреїв.
Бердичів став одним із перших місць масових злодіянь фашистів. Німці з'явилися в місті несподівано, в понеділок 7 липня 1941 року, о 7 годині вечора. Солдати кричали з машин: «Юден, капут!». Вони знали, що в місті залишилося майже все єврейське населення. Євреїв вбивали тільки за те, що вони були євреями. Під час окупації, яка для бердичівлян почалася вже на другий тиждень війни, у місті було знищено 29 500 осіб єврейської національності.
Працівники центральної міської бібліотеки традиційно проводять жалобні заходи, присвячені цим трагічним дням нашої історії. В бібліотеках міста організовані книжкові виставки- реквієми, проводяться історичні відеоперегляди, години історії тощо.
«Невиплакані сльози людства» - під такою назвою пройшла година інформації
у школі № 1, яку підготували працівники відділу обслуговування.
Безцінним матеріалом у підготовці таких заходів є книги наших земляків Василя Гроссмана «Убийство евреев в Бердичеве» та Стера Єлисаветського «Бердичевская трагедия», де зібрані свідчення очевидців тих подій, що дивом уціліли у фашистській м’ясорубці.
Нам сьогодні важко уявити душевний стан тисяч людей, раптово оголошених поза законом і позбавлених будь-яких людських прав. Але ми намагаємося донести до сучасної молоді інформацію про масові звірства фашистів у нашому місті.
Наш обов'язок - пам'ятати про загиблих, шанувати уцілілих. Ми не маємо права забути ці страшні сторінки нашої історії, забути тих, кого вирвав з життя вогненний смерч Голокосту.