.jpg)
На Чайковського чекала блискуча кар’єра. Його друзями були відомі польські поети Юліуш Словацький та Адам Міцкевич. Він користувався прихильністю самого намісника Польщі великого князя Костянтина Павловича. Але Чайковський не в змозі зрадити собі – він стає до лав польських повстанців 1831р. Лозунг польських демократів, звернений до населення правобережної України: "За нашу і вашу свободу!" зявився саме в цей період.
Обставини змушують Міхала покинути Польщу. У Франції Чайковський розпочав літературну і журналістську кар’єру.
З-під його пера виходить збірка «Козацькі повісті», повість «Вернигора», романи «Стефан Чарнецький», «Українка», «Кошовий», «Гетьман України», «Ганна», «Кірджалі», що видаються кількома слов’янськими мовами. Автор пише жваво й іронічно. Також є підстави вважати, що знаменитий програмний твір кирило-мефодіївців «Закон Божий, або Книга Буття українського народу» – теж робота Чайковського.
Тихе життя письменника не для козака - шляхтича. Та й особисте щасливе життя не складалося - дружини Чайковського чомусь мерли, як мухи. Доля закидає його на Балкани.
Яскравий, рішучий, відчайдушний - Чайковський завойовує довіру турецького султана, приймає мусульманство. Його військові та організаторські якості беззаперечні. На чолі козацького полку, де служили вояки різних національностей, він здобуває численні перемоги в боях під час турецько-російської війни 1853 року. Чайковський (Садик-Паша) стає начальником усіх козацьких формувань Порти. Є свідчення, що у його загонах воювали і бердичівські євреї.
А. Міцкевич першим називає Чайковського «новим Хмельницьким". Така слава дратує вчорашніх сподвижників. Політичне становище змушує Чайковського миритися з Росією.
Російський монарх призначає йому солідну пенсію. Старий вояк безмежно вдячний царю, а от поляки більше не подають руки.
Юна дружина – грекиня подарувала 69-річному Чайковському доньку. Сам цар Олександр II стає її хрещеним батьком. Та не все таке безхмарне: дружина втікає з управителем маєтку, втрачені і матеріальні стимули. До Чайковського підкралась самотня старість.
Зустріч із рідним народом його розчарувала: українці прагнули миру і спокою , і зовсім не хотіли воювати. Так Міхал Чайковський з полководця козаків... зійшов на «пастуха індиків", як він себе називав... На девятому десятку Міхал Чайковський вкоротив собі віку, пустивши у скроню кулю.
"Провідною ідеєю Чайковського було воскресіння старої козацької України... , яка була для нього втіленням найвищих життєвих ідеалів, - писав історик польської літератури Зигмунт Швейковський.
З-під його пера виходить збірка «Козацькі повісті», повість «Вернигора», романи «Стефан Чарнецький», «Українка», «Кошовий», «Гетьман України», «Ганна», «Кірджалі», що видаються кількома слов’янськими мовами. Автор пише жваво й іронічно. Також є підстави вважати, що знаменитий програмний твір кирило-мефодіївців «Закон Божий, або Книга Буття українського народу» – теж робота Чайковського.
Тихе життя письменника не для козака - шляхтича. Та й особисте щасливе життя не складалося - дружини Чайковського чомусь мерли, як мухи. Доля закидає його на Балкани.
Яскравий, рішучий, відчайдушний - Чайковський завойовує довіру турецького султана, приймає мусульманство. Його військові та організаторські якості беззаперечні. На чолі козацького полку, де служили вояки різних національностей, він здобуває численні перемоги в боях під час турецько-російської війни 1853 року. Чайковський (Садик-Паша) стає начальником усіх козацьких формувань Порти. Є свідчення, що у його загонах воювали і бердичівські євреї.
А. Міцкевич першим називає Чайковського «новим Хмельницьким". Така слава дратує вчорашніх сподвижників. Політичне становище змушує Чайковського миритися з Росією.
Російський монарх призначає йому солідну пенсію. Старий вояк безмежно вдячний царю, а от поляки більше не подають руки.
Юна дружина – грекиня подарувала 69-річному Чайковському доньку. Сам цар Олександр II стає її хрещеним батьком. Та не все таке безхмарне: дружина втікає з управителем маєтку, втрачені і матеріальні стимули. До Чайковського підкралась самотня старість.
Зустріч із рідним народом його розчарувала: українці прагнули миру і спокою , і зовсім не хотіли воювати. Так Міхал Чайковський з полководця козаків... зійшов на «пастуха індиків", як він себе називав... На девятому десятку Міхал Чайковський вкоротив собі віку, пустивши у скроню кулю.
"Провідною ідеєю Чайковського було воскресіння старої козацької України... , яка була для нього втіленням найвищих життєвих ідеалів, - писав історик польської літератури Зигмунт Швейковський.
Молодому поколінню не завадить знати, що відчайдухи, ладні до самопожертви заради України, були і будуть в усі часи. Серед них і наші земляки. Сьоднішня історія – яскраве тому свідчення.
0 комент.:
Дописати коментар