Ворожили на Андрія

У народі існує повір'я: той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом.  Тому кожна людина, яка не черства душею, яка сповнена любові до свого, рідного,  навертається до народних традицій.

Сьогодні ми говоритимемо про свято Андрія, яке відзначається 13 грудня i вважається днем пам'яті одного iз  дванадцяти апостолів Христа — Андрія Первозванного.

Поринемо у  чарівну казку… Адже у ніч на Андрія дівчата ворожать. Може не зовсім щиро, та все ж десь там, глибоко в душі, кожна дівчина вірить, що Андрієва ніч допоможе їй зазирнути у майбутнє й пізнати свою долю: чи вийде заміж, а чи доведеться знову дівувати цілий рік. Саме у святковий зимовий вечір молоді дівчата йшли до оселі найшанованішої жінки на селі та влаштовували вечорниці.

Узявши за основу давню традицію, ми завітали на вечірні посиденьки до бібліотеки  філії №5.

Починаємо в цей час!

Хай веселий сміх іскриться

В серці кожного із нас! 

Особливістю Андріївських вечорниць є калита – символ сонця та радості. Існує повір’я, якщо вона в оселі є, то наступний рік буде світлим, радісним, багатим на події та матеріальні блага. Дівчата її пекли власноруч.

Спочатку ми згадали про те, як на Україні наші пращури відзначали свято Андрія. Далі  ворожили самі. Скажу чесно, навіть якийсь острах і загадковість наповнила імпровізовану  сільську хатину.

Отож, взявши копійку, дівчата заховали її у цукерку, яка лежала з іншими солодощами. Та, якій попадеться копійчина, матиме шанувальника в наступному році. Інші дівчата також будуть у парі і це довів наступний конкурс.

У дві чашки налили води, а дівчата ложками переносили її у склянки, що стояли в кінці кімнати. Найспритніша  буде  в цьому році у парі. 

Кульмінацією вечора стало ворожіння на ім’я судженого. На клаптиках паперу  кожна дівчина написала ім’я того хлопця, який подобається. Склавши папірці у тарілочку, витягували собі папірець з іменем. Дехто зрадів, зрозумівши, що, можливо, ім’я  співпадає  з реальною особою.  Інші ж просто асоціювали ім’я зі  знайомими. Ото було сміху та жартів!

А ще дівчата заводили пісні та весело танцювали. А  як по-іншому?

Згадка  про дівочі гадання на Андрія у бібліотеці залишиться  надовго.