Ми рвали одвічнії пута…

Молись, моє серце, молись!

Отут твоя вічна, правдива святиня
Це поле розлоге, сполокане кров'ю,
Оце гробовище завзяття і сили
Юнацької вдачі, юнацької віри,
Що так однодушно, що так без вагання
За рідну Вкраїну полинула в бій. - 
Сполокане кров'ю, неоране поле!

Голокост : невиплакані сльози людства

Ці події відбувалися понад 70 років тому. Довгий час Голокост був «білою плямою» в історії, про нього намагались не говорити. Але трагедія Голокосту - це не тільки частина історії євреїв, - це частина всесвітньої історії, яка спіткала єврейський народ в роки війни. Це незагойна рана в серцях сімей загиблих. Трагедія єврейського народу - це одна з найбільш жорстоких і кривавих сторінок війни.

Я дышу, и значит - я люблю! Я люблю, и значит я живу!

Жил талантливый человек. Его обожал весь необъятный Советский Союз. Не было города, деревеньки или аула, где не звучал бы этот неповторимый голос. Песни его ворвались в наш слух, в наши души, а говорить и писать о нем было нельзя. Его не печатали, не издавали. Кого-то очень пугала острая социальная направленность его стихов, кого-то раздражала его популярность. Трудно сказать, что испытывал человек, знавший себе цену и не имевший возможности увидеть свои стихи опубликованными.

Соборність: тернистий шлях до мрії

Щорічно 22 січня весь український народ відзначає День Соборності  і свободи як шану тому вікопомному Акту Злуки, коли були зламані кордони між двома українськими республіками. Маємо надію, що будуть зруйновані кордони і в душах українців, й вони об'єднаються заради однієї величної мети - побудови економічно та духовно багатої, вільної  й соборної України. 

Василів день

Яскраві і веселі зимові святкування, якими розпочався новий календарний рік - Новоріччя, Різдво й обов’язково Старий Новий рік, повертають нас у дитинство, приносять у наше життя чаруюче відчуття казки, свята, сподівання й очікування перемін . За православним календарем 14 січня - це свято на честь святого Василія Великого. Цей день збігається з першим днем нового року за старим календарем, тому з ним пов’язано у народному побуті дуже багато звичаїв та прикмет. Напередодні наші пращури святкували Щедрий Вечір, або свято Маланки, щедрували, співали пісень – щедрівок, ходили в гості, ворожили. Наступного дня молодь ходила засівати, посипаючи у хатах зерном «на щастя, на здоров’я, на нове літо», бажаючи господарям «жита, пшениці і всякої пашниці». Святий Василь вважається покровителем землеробства. Ось чому вдосвіта чоловіки засівають збіжжям оселі.

Мій край не обійшла війна

Урочистим зібранням на Соборній, площі біля меморіалу Вічного вогню,  було відзначено 69-у річницю визволення нашого рідного міста від фашистських загарбників. Німецька окупація Бердичева закінчилась 5 січня 1944 року і вдячні бердичівляни  це пам’ятають, віддаючи данину шани усім воїнам-визволителям.