Салют тобі, країни захисник

Звання високе Чоловік
І захисник людського роду
Несіть ви гордо з віку в вік,
Славні мужі мого народу!
Захисник - наша слава,
Захисник - наша гордість,
Ти надія держави
І легендарна хоробрість.

23 лютого! У цей день по всій Україні всі жінки, дівчата вітають чоловіків та хлопців із Днем захисника Вітчизни. Напевно, цим жінки хочуть зайвий раз підкреслити у чоловіках такі якості, як мужність, надійність, сміливість, щиросердя, шляхетність.
Шановні чоловіки, хлопчики! Дозвольте привітати вас зі святом справжніх чоловіків - Днем захисника Вітчизни.
У цей день ми вшановуємо тих, хто причетний до високого звання захисника Вітчизни: від вкритих сивиною і увінчаних нагородами фронтовиків, до молоді, нашого сьогодення.
Сьогодні свято, яке увібрало в себе багаті та славні ратні традиції, уособлює мужність і героїзм оборонців та визволителів рідної землі на всіх етапах її історії.
Цього дня ми знову повертаємося пам'яттю і серцем до грізних і незабутніх сторінок минулого, щоб ще раз осягнути, кому зо­бов’язані мирним небом над головою, можливістю жити і ростити дітей та онуків.
Із давніх-давен так у світі повелося: жіноча доля - ростити дітей і дбати про сімейний затишок, берегти тепло родинного вогнища. На сильні плечі чоловіка лягає нелегкий обов'язок захисника... Який він, український воїн? З яких штрихів скласти його портрет? Може, із жаринок прадавньої ватри, що зігрівала в походах браву княжу дружину? Може, вогник козацької люльки намалює нам його обличчя?
Можливо, язики полум’я з тісної солдатської пічки повідають, де шукати сучасного лицаря з гарячим серцем?
Ось він, вічний вогонь історії... Веди нас у давнину, відкрий обличчя славних воїнів минулого!
Від води і землі, від роси ясної і зілля сонячного набирайтеся сили молодецької, вдачі слов’янської!
Візьміть життя від сонця гарячого світла, від зір небесних, мудрості від роду свого древнього - і будьте славні в віках прийдешніх. Любіть нашу землю, бороніть її, як матір свою від кожного, хто із злом до неї прийде!
Бережи, брат, свого брата, як себе, і не роби йому кривди ніякої!
Захищати рідну землю - святий обов'язок чоловіків. Хоч як боліло мамине сер¬це, а мусила вона в усі часи проводжати синів. Благословляла в похід, благала Бога, щоб сини повернулися. Проклинала війни... А сини часто не поверталися з походів, гинули, захищаючи рідний край. Господи, та це ж протиприродно: колисала, любила, навчала, ростила - а війна забрала... Самотня мати до кінця своїх днів чекала своїх синів.
Літа біжать, як швидкокрилі ріки, як незагнуздані коні, летять і мчать у вічність. І не зупинити, не повернути, не догнати їх. Але в пам'яті народній ніколи не згасне подвиг українського солдата, який ціною свого життя захистив рідну землю від страшної чуми двадцятого століття - фашизму, який виконав свій священний обов'язок перед Батьківщиною, який назавжди залишився в нашій пам'яті, в наших серцях як воїн-герой, воїн-захисник, воїн-переможець.
Змінилися часи, але чоловіки продовжують захищати простори своєї землі, берегти свободу України. Довгим і тернистим шляхом йшла Україна до дня своєї самостійності. Багато випробувань і негараздів випало на долю українців у бою за свободу та незалежність, і завжди в цій боротьбі поруч із народом йшов воїн-солдат.

                                                             Дорогі чоловіки, 

                                                             зі святом вас вітаємо,

                                                             І здоров'я вам бажаємо,

                                                             Щастя, радості, добра,

                                                             І родинного тепла!