Ось і настав час, коли зима, нарешті, вичерпала себе. Всі ознаки, як на долоні. На календарі березень! Байбак своє слово сказав! День довший! Сонце грайливе! Струмки дзюрчать! Весна!!! Так, зима ще огризається та головну пісню вона вже відспівала! Аж не віриться, ще зовсім трішечки і все! Все, зима! Все! Ми кажемо тобі за все велике людське спасибі і прощавай! Душа жадає нового! Вибачте, їй вже набридла твоя чарівна монотонність і одноманітність, їй вже хочеться тепла і любові, хочеться розмаю трав, шелесту листя, полону пахощів, щебету птиць! Нам всім вже хочеться весни!Серед усіх свят у році Масляна- найсвітліше, веселе народне свято. Із далеких язичницьких часів прийшла до нас Масляна. У давніх слов’ян це було багатоденне весняне свято, що знаменувало проводи зими. Народ любив його й називав ласкавими словами: «чесна Масниця», «весела», «ясочка». Саме слово з’явилося в XVI столітті, хоча свято перемоги весни над зимою існувало і тисячі років тому. «Тікала» зимова Морана, і з’являлося світле весняне божество—весела красуня Лада.
Чому саме «Маcляна»? Тому що з настанням цього тижня м’ясо вже не можна споживати в їжу. Та головним атрибутом цього, уже весняного свята вважалися млинці. Навіть приказка була така: «Без млинця не Масниця, без пирога не іменинник». У деяких регіонах України замість млинців на Масницю варять вареники із сиром, печуть гречані млинці—гречаники.
Зміна забав і веселощів протягом тижня мала певну послідовність, і кожному із семи днів придумане своє ім’я. Так, щоб весна нас всіх почула, всі разом покличемо, хай прийде нарешті весна! Весна, чуєш? Приходь!
О! А як колись уміли гуляти. Масштабно, гучно, гостинно, щиро, весело! З піснями, танцями, забавами, медом, приказками і з прислів’ями! Гуляли так, що потім цілий рік про це згадували!
Ой, а згадували уже ж так, що і ми тепер знаємо, як вони тоді гуляли! І ми не порушили цю традицію!
В читальному залі центральної бібліотеки було проведено свято Масляної для вихованців центру «Промінчик», громадської організації «Насіння надії», центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Діти зібралися разом з батьками, щоб провести холодну зиму і зустріти довгоочікувану весну.
Працівники бібліотеки організували для дітей веселі народні забави, куштування смачних млинців та запашного чаю, танці, хороводи, пісні. Присутні проявляли неабияку спритність у конкурсах, у відгадуванні загадок, вікторин, приймали активну участь у іграх. Енергетика, що панувала на святі, передавалася один одному.
Чому саме «Маcляна»? Тому що з настанням цього тижня м’ясо вже не можна споживати в їжу. Та головним атрибутом цього, уже весняного свята вважалися млинці. Навіть приказка була така: «Без млинця не Масниця, без пирога не іменинник». У деяких регіонах України замість млинців на Масницю варять вареники із сиром, печуть гречані млинці—гречаники.
Зміна забав і веселощів протягом тижня мала певну послідовність, і кожному із семи днів придумане своє ім’я. Так, щоб весна нас всіх почула, всі разом покличемо, хай прийде нарешті весна! Весна, чуєш? Приходь!
О! А як колись уміли гуляти. Масштабно, гучно, гостинно, щиро, весело! З піснями, танцями, забавами, медом, приказками і з прислів’ями! Гуляли так, що потім цілий рік про це згадували!
Всіх присутніх привітали маленькі скоморохи та організатори свята.
0 комент.:
Дописати коментар