До Дня української писемності та мови в бібліотеках Бердичівської централізованої бібліотечної системи могутній та неповторній красі українського слова присвятили низку заходів.
Диво, яке ми чуємо від самого народження. Диво, за допомогою якого ми висловлюємо свої почуття. Диво, звідки ми черпаємо сили осягнути всесвіт. Це диво – наша мова. Мову називають найціннішим скарбом народу. Ми звикли до того, що з ранку до вечора навколо нас звучать слова, і не помічаємо цього звучання. А що стане якщо це все зникне? Перестануть звучати пісні, які склав народ, зникнуть казки – наше фольклорне надбання. Хіба можна таке уявити? Наша українська мова – це засіб спілкування цілого народу, що об’єднує його за національною ознакою.
Українська мова така ж давня як і українська земля. Відомий сучасний лінгвіст І.Ющук довів, що нашій мові не менш як три тисячі років. За останні десятиліття мова збагатилася новими словами, у ній відображено сучасне світосприйняття народу. І доки буде жити мова – буде жити і її народ.
Але так було не завжди. Майже 300 років поспіль знищували українську мову, а разом з нею і її народ. Забороняли друкувати книги українською мовою, викладати в навчальних закладах. Але скільки б знущань і тортур не чинилося над нею - вона вистояла, не зникла. Сьогодні нашу мову слухають всі народи світу. Вона не тільки чарує своєю мелодійністю, вона ще й виховує своїми прислів’ями, що переходили від покоління до покоління з народних глибин. Ось і виходить, що мова – це показник мудрості, розуму, вихованості і культури цілої нації.
Щоб донести до молодого покоління шану до української мови та заохотити навчитися красиво, правильно і вишукано говорити, бібліотекарі ПТУ №4 та бібліотеки – філії №5 провели день інформації під назвою « У нас є мова, своя, чудова».
Цікавою і змістовною була розповідь про минуле української мови і гіпотези її походження. Розповіді супроводжувались електронною презентацією та звучанням записів українських народних пісень.
Зовсім небайдужими до рідної мови були і наші доброносики. Вони прийняли активну участь у мовному вернісажі «Рідної мови – чиста криниця».
Зовсім небайдужими до рідної мови були і наші доброносики. Вони прийняли активну участь у мовному вернісажі «Рідної мови – чиста криниця».
Під час вернісажу присутні дізнались про історію свята, яке було встановлене на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства.
Доброносики випробували свої сили у різних мовних конкурсах та іграх «Переплутанка», «Хто найшвидше?». Вони активно брали участь у грі-вікторині «Наша історія», під час якої показали блискучі знання з історії нашої країни, а також української мови та літератури.
Гравці змагалися у швидкому промовлянні скоромовок «Мовні спотиканочки».
Кожне питання – і відповідь готова, деякі питання не встигали зачитувати. Наші доброносики із поставленими завданнями справилися на «відмінно». Були вони і активні, і серйозні, і обізнані.
Доброносики випробували свої сили у різних мовних конкурсах та іграх «Переплутанка», «Хто найшвидше?». Вони активно брали участь у грі-вікторині «Наша історія», під час якої показали блискучі знання з історії нашої країни, а також української мови та літератури.
Гравці змагалися у швидкому промовлянні скоромовок «Мовні спотиканочки».
Кожне питання – і відповідь готова, деякі питання не встигали зачитувати. Наші доброносики із поставленими завданнями справилися на «відмінно». Були вони і активні, і серйозні, і обізнані.
Багато можна говорити про красу української мови. Нехай вона завжди звучить у дзвінкому струмочку, у росяній квіточці, в сонячному промінчику, чиста, гарна, багата і мелодійна.
0 комент.:
Дописати коментар