Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
М.Т.Рильський
9 листопада в Україні відзначають День слов’янської писемності. За православним календарем в цей день вшановується пам'ять Преподобного Нестора - Літописця, послідовника творців слов’янської азбуки Кирила і Мефодія, які перші почали перекладати книжки слов’янською мовою. З хрещенням Русі у нас виникло книгодрукування.
В українській мові ніколи ще не було стільки змін, яких вона зазнала у роки незалежності. Лише за останні десять років у нашому вжитку з’явилися такі варіанти як « міліціянт», «етер», « Европа», тощо. Хоча офіційно в Україні чинний правопис 1996 року за редакцією найавторитетніших інституцій. Тому не дивно, що багато людей зазнають труднощів у спілкуванні та написанні слів. Зараз існує небачене засилля помилок. Іноді складається враження, що люди зовсім не знають своєї мови. Біл-борди та оголошення « яскравіють» помилками. Нас закликають до « виставочного салону» замість виставкового, купувати « по цінам виробника», а не за цінами, рекламують « приймання платежів». Залишається тільки купити « кон’як» і піти святкувати День української писемності та мови. Жарти жартами, а корінні українські слова зникають. Їх все частіше замінюють відповідниками із польської, болгарської, німецької та інщих мов. Нас позбавляють того, що визначає самобутність, несхожість на інші народи. І саме час замислитися, хто ж ми такі – українці чи перекотиполе, що не мають власної мови.
Звертати увагу на виховання грамотності треба ще з дитинства. В цьому впевнені як бібліотекарі так і юні читачі. На підтримку рідної мови ми організували конкурс агітаційних плакатів. Роботи-переможці демонстуватимуться в стінах бібліотеки напротязі десяти днів.
Учасники заходу приймали активну участь у мовознавчих конкурсах і турнірах, розповідали вірші про мову та співали пісень. Веселі гуморески та іскрометні жарти перетворили бібліотечний захід на справжнє свято рідної мови.
9 листопада в Україні відзначають День слов’янської писемності. За православним календарем в цей день вшановується пам'ять Преподобного Нестора - Літописця, послідовника творців слов’янської азбуки Кирила і Мефодія, які перші почали перекладати книжки слов’янською мовою. З хрещенням Русі у нас виникло книгодрукування.
В українській мові ніколи ще не було стільки змін, яких вона зазнала у роки незалежності. Лише за останні десять років у нашому вжитку з’явилися такі варіанти як « міліціянт», «етер», « Европа», тощо. Хоча офіційно в Україні чинний правопис 1996 року за редакцією найавторитетніших інституцій. Тому не дивно, що багато людей зазнають труднощів у спілкуванні та написанні слів. Зараз існує небачене засилля помилок. Іноді складається враження, що люди зовсім не знають своєї мови. Біл-борди та оголошення « яскравіють» помилками. Нас закликають до « виставочного салону» замість виставкового, купувати « по цінам виробника», а не за цінами, рекламують « приймання платежів». Залишається тільки купити « кон’як» і піти святкувати День української писемності та мови. Жарти жартами, а корінні українські слова зникають. Їх все частіше замінюють відповідниками із польської, болгарської, німецької та інщих мов. Нас позбавляють того, що визначає самобутність, несхожість на інші народи. І саме час замислитися, хто ж ми такі – українці чи перекотиполе, що не мають власної мови.
Учасники заходу приймали активну участь у мовознавчих конкурсах і турнірах, розповідали вірші про мову та співали пісень. Веселі гуморески та іскрометні жарти перетворили бібліотечний захід на справжнє свято рідної мови.
Просто супер!!!
ВідповістиВидалитиПитання мови дуже важливе на сьгоднішній день. Дякуємо за цікаві пропозиції проведення заходу.
ВідповістиВидалити