В очах війна з’являється, як тінь,
Що заслоняла жахами планету,
Минає все, лиш пам'ять поколінь
Передають літа, як естафету.
І. Гнатюк
Шістдесят дев’ять років минуло з того
пам’ятного жовтневого дня в 1943-му, коли Україна була звільнена від німецьких окупантів. Напевне, жодна інша
історична подія не залишила такої глибокої рани в пам’яті народній і душах
людських , як Друга світова війна – війна небувалих масштабів, що розколола і
перебудувала не тільки світ, а й змінила цілі епохи. Це була найбільша трагедія
в історії людства, що завдала великих страждань і горя кожній родині, нації,
країні, крізь які вона пройшла, забравши людські життя, роз’єднавши сім’ї,
зруйнувавши рідні домівки й усталений побут. Разом з тим, ставши суворим
випробуванням для людей, вона дала яскраві приклади людської гідності,
стійкості, відваги і самопожертви.