Конституція України: минуле і сьогодення

Цими днями ми відзначаємо 18-у річницю Конституції України. 28 червня 1996 року Верховна Рада України, висловлюючи суверенну волю громадян нашої держави і спираючись на багатовікову історію українського державотворення, на світовий досвід, прийняла Конституцію України. Україна нарешті здобула свій Основний Закон – необхідний елемент сучасної законодавчої системи. Історики запишуть для прийдешніх поколінь, що в ніч з 27 на 28 червня 1996 року була прийнята і затверджена Конституція України. Цей день тоді ж був проголошений державним святом українського народу, оскільки Конституція є Основним Законом держави, який визначає і закріплює підвалини всього суспільного життя.

Цікава книга поруч: трилогія Івана Костирі

Іван Костиря - один з найвідоміших письменників України, зокрема Донбасу. Костиря - справжній майстер слова. Його рядки – взірець багатої, щирої, поетичної мови.
В багатому творчому доробку письменника видатне місце посідає трилогія: «Ненька», «Хата», «Доля». Це справжня дума про Україну: про її долю, історію та народ.
Сюжет повістей багатий на події, у котрих гартуються або, навпаки, руйнуються характери персонажів. Одні справжні люди: стійкі, мужні, навіть героїчні, інші - втрачають свою людську гідність у гонитві за користю.
Особливо привабливі у цих повістях жіночі постаті – власне, мати (повість «Ненька»), Гапка (повість «Хата»). Саме жіночі образи найперше запам’ятаються читачеві.

«На брата брат» - роман Ю. Мушкетика

Нещодавно книжковий фонд бібліотечної системи поповнився книгою Ю. Мушкетика «На брата брат». Юрій Мушкетик - відомий майстер сучасної української прози, лауреат Державної премії імені Т.Шевченка, автор багатьох історичних романів. В афористичній назві роману — вся трагічна історія України, нашого народу, кожного з нас. Коли брат іде на брата, це найстрашніше, чим Бог може покарати людей. Але у нас брат з братом воював лише тоді, коли в справи України втручалася чужоземна сила і на її бік ставав один з братів.

Спасибі тобі, Ярославно, за плач, що серця окриля

Для всіх, хто шанує і любить книгу, з’явилась літературна новинка - роман-есе Валентина Чемериса «Ярославна». Це історичний твір про Слов’янію-Русь, нашу прабатьківщину, про те, хто ми і звідки, і чого нам не треба забувати. Це, зрештою, роман про нас, сучасних, хоч події, описані в ньому, відклекотіли чи не дев’ять століть тому. Це роман про ті княжі міжусобиці, що колись підірвали Русь і підривають сьогодні нашу Україну. Це роман про «Слово о полку Ігоревім», поетичну і геніальну поему, з якої починається, зокрема, і староукраїнська література, а, отже, й наша культура та духовність.

Зрячий «Кобзар» Михайла Пасічника

Відкривши весняний випуск часопису «Київ» №3-4, я приємно була вражена, побачивши добірку віршів «Зрячий «Кобзар» Михайла Пасічника, нашого земляка, очільника Житомирської обласної організації Національної спілки письменників України. Запам’яталися мені слова з його вірша:

       «Тарас усім живим сучасник –

       Чи  десять нам, чи  шістдесят».

З біографічної довідки дізналася, що у 1963 році газета «Зірка» оголосила конкурс на кращий вірш,  малюнок, оповідання про  Тараса  Шевченка. М.Пасічнику було  тоді десять  років,  і  він  став одним  із  переможців  конкурсу.