Андріївські вечорниці на сучасний лад

З-поміж найбільших зимових свят чи не найвеселішим та найочікуванішим  є день Андрія, коли за українським звичаєм молодь збиралася в одній хаті на так званих «великих» вечорницях, влаштовуючи там усілякі забави та гульбища.

Майстер, який перехитрив дерево

Cоціальне  партнерство  центральної міської  бібліотеки  і історичного  музею міста – це формула успіху. Працівники нашої бібліотеки намагаються підтримувати цікавість до книгозбірні  з боку громади шляхом розширення спектру послуг, що надають бібліотеки. А саме,  цими днями працівники бібліотеки разом  із працівниками музею та при сприянні очільниці культури міста пані Олени  Петрівської  організували та провели  бібліотечно-музейне ревю під назвою  «Майстер, що перехитрив дерево». Це відкриття персональної виставки  нашого талановитого земляка  Валерія Земнухова.

Берегиня українського духу

Лунає мелодія дивна,

Мов ніжна і чиста любов.

Царівна пісень, Чураївна,

До нас повернулася знов.

На велике православне й козацьке свято - Покрову Пресвятої Богородиці – народилася народна артистка України Раїса Панасівна Кириченко. У жовтні цього року унікальній українській співачці, якій аплодували мільйони прихильників у всьому світі, виповнилося б 70.  Ось уже майже  дев’ять  років  голос Раїси Кириченко звучить тільки в записах. І квиток на такий концерт не купиш, і букет  незрівнянній козачці не вручиш. Та й, мабуть, немає ніде у світі такого концертного залу, який би вмістив усіх бажаючих  послухати її чарівний голос.

Життя та мрії Ольги Кобилянської

В  пустелі  сизих  вечорів,
в  полях  безмежних  проти  неба
о,  скільки  слів
і  скільки  снів
мені  наснилося  про  тебе!

У нинішньому ХХІ столітті Ольга Кобилянська гарантовано була б однією з тих яскравих, непересічних особистостей, яких бажано і престижно запрошувати на резонансні теле- та радіо шоу. З нею цікаво було б розмовляти про мораль, естетику, релігію, театр, кіно, живопис, літературу, про митця та загал, про духовне та матеріальне тощо. Якраз подібні теми спонукали Ольгу Кобилянську до літературної праці.

Екологічна гра «Якщо поглянути навколо»

Світ, в якому ми  живемо, красивий і неповторний.  Мабуть, найбільшу насолоду  для людської душі  дає спілкування з природою. У кожного з нас залишився в серці  дорогий куточок, де минуло дитинство. Земля – наш дім, і яким він є – це повністю наша заслуга. Французький географ  Елізе Реклю дуже влучно сказав:  «Людина створює навколишнє середовище за своїм образом і подобою».

Мандруємо Україною. Зупинка «Буки»

Після висадки нашого «бібліотечного десанту» у Пирогово, ми продовжили наші екскурс-розвідки мальовничими куточками України. 

Наша наступна зупинка – село Буки, що на Київщині. Виявляється, щоб потрапити у казку, не потрібно їхати за тридев’ять земель.

Ми навіть не здогадувалися, що поруч з нами, у сусідній Київській  області, є такі чудові місця.Чим відоме, і чим же приваблює туристів сьогодні це невеличке  українське село.

Зіркова гостя у бердичівських бібліотекарів

Нещодавно на 5 каналі в рамках проекту «Простір ідей» вийшла чергова програма. Випуск був присвячений Бердичівській міській ЦБС. Даний проект було створено за підтримки міжнародної благодійної програми «Бібліоміст». Мета цього проекту – спростувати поширені стереотипи про бібліотеки і показати українцям, що зовсім поруч є місця, де безкоштовно можна знайти будь-яку інформацію, поспілкуватися, повчитися, де вас завжди раді бачити.

Футбол проти расизму

Останніми роками на футбольних стадіонах і не тільки почастішали прояви расизму. Сьогодні  расизм вважається однією з найголовніших  проблем футболу. Футбол передвоюється на своєрідний заповідник расизму, він став одним з головних  притулків расизму.  В наш час прояви расизму у футболі дуже масштабні. Але футбол може стати важливим засобом встановлення міжрасової та міжнаціональної гармонії.

Рандеву з книгою

«  Коли  людина  припиняє  читати, вона перестає  мислити»           

Д.Дідро

Книги - найбільший людський скарб і життя без них важко уявити. Книги - наші вірні порадники, вони вчать нас мислити, відкривають нам невідоме. Книги відкривають нам незвіданий світ. Світ науки, світ техніки, світ літератури. Читаючи і всотуючи інформацію з книжок, ми трансформуємо її по-своєму, адаптуємо до власного життя.

Дякуємо і мертвим, і живим

В очах війна з’являється, як тінь,

Що заслоняла жахами планету,

Минає все, лиш пам'ять поколінь

Передають літа, як естафету.

                                      І. Гнатюк

Шістдесят дев’ять років минуло з того пам’ятного жовтневого дня в 1943-му, коли Україна була звільнена від  німецьких окупантів. Напевне, жодна інша історична подія не залишила такої глибокої рани в пам’яті народній і душах людських , як Друга світова війна – війна небувалих масштабів, що розколола і перебудувала не тільки світ, а й змінила цілі епохи. Це була найбільша трагедія в історії людства, що завдала великих страждань і горя кожній родині, нації, країні, крізь які вона пройшла, забравши людські життя, роз’єднавши сім’ї, зруйнувавши рідні домівки й усталений побут. Разом з тим, ставши суворим випробуванням для людей, вона дала яскраві приклади людської гідності, стійкості, відваги і самопожертви.

Єврейські святині Бердичева

В літературному житті нашого міста відбулася важлива подія. Наш земляк, краєзнавець Анатолій Горобчук, до головного єврейського свята Рош Ха Шана випустив у світ книгу "Еврейские святыни Бердичева. Экскурс в прошлое, рассказ о настоящем». Книгу було презентовано у центральній міській бібліотеці для дорослих. На захід були запрошені вчителі-історики міських навчальних закладів, краєзнавці, представники міської влади та єврейської громади міста, користувачі бібліотеки.

Хай живе козацька слава! Хай живе козацький дух!

Людське безсмертя з роду і до роду

У вись росте з коріння родоводу,

І тільки той, у кого серце чуле

Хто знає, береже минуле

І вміє шанувать сучасне –

Лиш той майбутнє вивершить прекрасне!

Ліб-моб «Це моя бібліотека!»

Щоб привернути увагу до бібліотеки і бібліотечної професії в цілому, здивувати перехожих, зарядити їх позитивом і веселим настроєм, бібліотечні працівники Бердичівської міської ЦБС вирішили провести ліб-моб «Це моя бібліотека!», основу якого складає бліц-опитування перехожих «Як пройти в бібліотеку?».

Промо-інформаційний десант

У класичному маркетингу дії з надання бібліотечних послуг ґрунтуються в основному на зв’язках бібліотекар - читач.
«Якщо гора не йде до Магомеда , то Магомед йде до гори» - якщо не йдуть в бібліотеку, то ми йдемо до них. Так виникла ідея бібліотечного проекту «Читай, Бердичів».

Впевнена хода бібліотечної горобинки

В травні місяці бібліотекарі абонементу Бердичівської центральної міської бібліотеки відновили роботу інноваційного проекту «Бібліотечна горобинка», яка набула популярності серед жителів міста ще в минулому році.

Гомонить бібліотечний ярмарок

Марафон бібліотечних ярмарків триває...
Щорічно такі ярмаркові дні традиційно проходять за ініціативи та підтримки Програми «Бібліоміст». На міжрегіональний ярмарок «Бібліотечні інновації для громад: створюємо майбутнє» зібралися представники Вінницької, Житомирської, Кіровоградської та Черкаської областей. Метою ярмарку була демонстрація широкій громадськості нових послуг, які сьогодні надають бібліотеки. Цей день для нас був особливий.

Бібліоміст: професійні зустрічі

Бібліотекарі області знову  зібралися на  навчання в Житомирському регіональному тренінг-центрі. Тема семінару – «Інноваційні зміни в бібліотеці на основі проектного, кадрового менеджменту та ініціативної діяльності бібліотек».

Святкуємо день міста

Я люблю своє місто! Люблю за велич і красу кармелітського кляштора, люблю за буяння травневої  зелені  над  Гнилоп’яттю,  люблю за  вражаючі  зір блакитні купола   Нікольського  собору. Люблю за те, що Великий Бальзак вінчався в костелі св. Варвари. Я люблю бердичівлян – молодих і старших, веселих і сумних, заклопотаних і святкових.

Бердичів дав притулок і виховав багатьох відомих особистостей. Він є колискою чотирьох культур братніх народів.

Щодня благаю я Христа, аби не знала ти «Руїни»…

Історія українського народу багата на події як визначні, звитяжні, так і зрадницькі,  користолюбиві. Прикладом останньої є Чорна рада 1663 року, що відбулася в Ніжині  літніми червневими днями. Загальна козацька рада була скликана для обрання гетьмана Лівобережної  України. Участь у Чорній раді взяли не тільки козаки, а й селяни та міщани – «чернь», які також мали право голосу. Звідси й назва ради.

Кирило та Мефодій – просвітники слов’ян

День слов’янської писемності й культури встановлений Указом Президента України в 2004 році. Це свято відзначається щорічно 24 травня, саме в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, що заклали основу слов’янської писемності.

Святий справдивсь твій заповіт

Травневими днями 1861 року в Україну назавжди повернувся Тарас Шевченко. Як сам поет заповідав, поховали його над ревучим Дніпром. Ще в день смерті Тараса Шевченка його друзі – художник Григорій Честахівський, брати-літератори Михайло та Олександр Лазаревські вирішили виконати останню волю поета – поховати його в Україні, адже передсмертними словами поета були « До Канева…».

На тій далекій, на війні…

Дев'яте  травня – особливий день, а особливо для ветеранів, які пройшли всі жахіття війни: холод, голод, можливість бути вбитими кожної хвилини. Цього свята люди чекали 1418 днів. Стільки днів тривала Велика Вітчизняна війна. За чотири роки загинули мільйони людей, зруйновано міста і села. Немає жодної родини, яку не обійшла стороною ця війна. Довгі чотири роки наші діди і прадіди  боролися за визволення Вітчизни від фашистів. Вони визволили не тільки Україну, а й інші країни Європи. І ось нарешті – Берлін.

Вічно у незгасній пам’яті

"Вони у битві чесно полягли,
А іншого - ні вибору, ні змоги.
Вони загинули. Але перемогли,
Бо віддали життя для Перемоги!"

Чорнобиль крізь роки 1986

Днями бібліотечні працівники філії №6 спільно з бібліотекарем  Професійно Будівельного Ліцею  Грицюк Н.М.  зібралися, щоб відзначити річницю Чорнобильської трагедії. Біда трапилась у ніч з 25 на 26 квітня 1986 р.
о 1 год.23хв.

Здоровым быть не запретишь

В рубрике «Здоровим бути модно» мы хотим рассказать об очень серьезной проблеме для людей – заболеваниях сердечно-сосудистой системы.
Болезни сердечно-сосудистой системы в современном мире, в том числе в Украине, называют проблемой № 1. Они лидируют в мире по причинам смертности и инвалидности, особенно в виду постепенной тенденции к старению населения планеты.

На поетичних вітрилах

Стали традиційними дні польської культури на бердичівській землі. Адже нас об’єднує не лише спільне історичне коріння, а й релігійні, мистецькі, літературні традиції.

Для більш близького знайомства з польською поезією зібралися студенти 2 курсу БКПЕП в читальному залі міської бібліотеки. Поезія допомагає нам жити разом.

Я молодіть навчуся у весни

Одного квітневого дня у мальовничому  куточку   Житомирщини, в селі Половецькому народився  хлопчик, якого назвали Михайликом. За велінням долі  він  став відомим українським письменником. Сьогодні він - автор численних збірок поезії, книжок прози, публіцистики, лауреат престижних літературних премій: імені Миколи Шпака, Василя Юхимовича, Олександра Олеся, Івана Огієнка; володар почесної відзнаки «Честь і слава Житомирщини» очолює нині Житомирську обласну організацію Національної спілки письменників України. Ім’я його – Михайло Павлович Пасічник.

Двадцять імен до Двадцятиліття

Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Нещодавно в Бердичеві за ініціативи та підтримки Громадської організації «Французький Альянс»  відбулась презентація книги «Біля витоків незалежності».

Інтернет, книга, бібліотека

Щороку в Україні проходить Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги. Долучились до його відзначення і ми, працівники бібліотеки-філії №5.

Програмою Тижня передбачено:

- тренінг «Безпека в Інтернеті»;
- огляд періодичних видань для підлітків;
- інтелектуальна гра-кросворд;
- психологічні тести про якості особистості.

Дорога правди - це дорога болю

В січні цього року Василеві Стусу виповнилося б 75. Але, як і Шевченко, Стус прожив лише 47 років. Як і Кобзар, поневірявся по тюрмах і засланнях. Як і Тарас – був незламним. Він поклав своє життя за Україну, за честь і гідність кожної окремої людини.

До слова слово приникає

Поезія - високий стяг душі.
Небо вільне для лету і для болю.
Катарсис серця і омовіння
чистим словом…

Масляна, Масляна, яка ти красна!

Ось і настав час, коли зима, нарешті, вичерпала себе. Всі ознаки, як на долоні. На календарі березень! Байбак своє слово сказав! День довший! Сонце грайливе! Струмки дзюрчать! Весна!!! Так, зима ще огризається та головну пісню вона вже відспівала! Аж не віриться, ще зовсім трі­шечки і все! Все, зима! Все! Ми кажемо тобі за все велике людське спасибі і прощавай! Душа жа­дає нового! Вибачте, їй вже набридла твоя чарівна монотонність і одноманітність, їй вже хочеться тепла і любові, хочеться розмаю трав, шелесту листя, полону пахощів, щебету птиць! Нам всім вже хочеться весни!

Масленица в дом идёт, за собой весну ведёт!

Каждый день масленичной недели имел свое название и свои особые традиции.
Понедельник называется «ВСТРЕЧА». С утра вздымают снежные катальные горки, строят качели, балаганы, начинают печь блины.

Тарас Шевченко - духовний код нації

Тарас Шевченко… Він став для України національним кодом, національним паролем. Україна – його Голгофа, її воля – його хрест. Він розіп’ятий був за свою Вітчизну і воскрес через неї. Всенародний біль – у ньому, вселюдська трагедія – у ньому, драматизм віку – у ньому. Його передбачення - пророчі, його творчість – витвір генія. З книг, успадкованих українським народом, на чільному місці – «Кобзар». Безкомпромісність, бунтівливість – його найглибша сутність. Його творча спадщина – це не історія літератури, а перш за все моральні приписи, звернення до душі, до сумління кожного.

Такой любви нельзя не верить!

Встреча русского cодружества Бердичева накануне женского праздника была посвящена извечной теме любви. Во все времена о любви говорили, говорят и будут говорить.

Я довіку в Бердичів свою стежку веду

Природа всіх людей нагородила,
І Бог благословив на творчий світ.
У кожного із нас міцні є крила…
Але не кожен прагне у політ.

Салют тобі, країни захисник

Звання високе Чоловік
І захисник людського роду
Несіть ви гордо з віку в вік,
Славні мужі мого народу!
Захисник - наша слава,
Захисник - наша гордість,
Ти надія держави
І легендарна хоробрість.

Кришталь моєї мови дорогої

Найбільший скарб народу – це його національна мова. Не мова взагалі, а та мова, яка віками, тисячоліттями на цій землі складалася, шліфувалася, з покоління в покоління передавалася, дедалі точніше й повніше відображаючи душу народу й водночас формуючи її. Мова – не тільки засіб спілкування. Її функції в суспільстві і в житті кожної людини набагато ширші. Мова, яка ввібрала в себе багатющий досвід як усіх попередніх поколінь народу, так і колективний розум теперішнього суспільства, - це насамперед спосіб бачення світу й засіб формування думок про нього.

Про що розповіла стара платівка

Неперевершений, блискавичний, геніальний Федір Шаляпін! Його незвичайний голос і талант підкорив серця мільйонів.

Неймовірно, як напротязі одного життя, зміг цей син російського малоосвідченого селянина з Казані здійснити переворот в оперному мистецтві. Він народився в 1873 році , а помер в 1938. З тих часів канули в Лєту імена багатьох великих, а голос Шаляпіна і сьогодні цікавить сучасників.

Пекучі рани Афганістану

А мне вчера

опять Афган приснился.

Хотя уже прошло немало лет,

Приснились мне

в туманной дымке лица

друзей моих,

 которых с нами нет.

Вічна молодість святого Валентина, бо вічне кохання

Десь у глибині століть загубилась одна романтична легенда, пов’язана з іменем християнського мученика Валентина, який був несправедливо засуджений римськими язичниками до смертної кари. Не дивлячись на заборону імператора Клавдія, священик Валентин таємно вінчав закоханих, за що був ув’язнений. За вироком його повинні були стратити саме 14 лютого. Але, не дивлячись на жорстокі обставини, на порозі смерті Валентин не перестав думати про свою кохану – дочку тюремного наглядача і передав їй сповнене любові і ніжності послання. Ця дівчина теж його покохала. І любов ця зробила диво – Валентина було помилувано. Інша легенда розповідає, що Валентина було страчено саме 14 лютого.

Леонід Гайдай: неповторний майстер комедії

У січні виповнилося 90 років від дня народження легендарного радянського режисера Леоніда Гайдая. За свої фільми Леонід Іович був удостоєний найвищих нагород і премій. Неважливо, вкотре ви дивитеся його фільм — це завжди смішно. Всього художник створив 18 картин, кожна з яких є по-своєму шедевром. Звичайно ж, дата – це не привід, щоб згадувавти про людину, тим більше, таку як Леонід Гайдай. Його не забули , а комедії такі ж смішні і цікаві, як і були колись. Герої Гайдая – Шурик, Трус, Балбес , Бувалий , здається, живуть поряд з нами. А фрази із кінострічок давно розтягли на цитати.

Ми рвали одвічнії пута…

Молись, моє серце, молись!

Отут твоя вічна, правдива святиня
Це поле розлоге, сполокане кров'ю,
Оце гробовище завзяття і сили
Юнацької вдачі, юнацької віри,
Що так однодушно, що так без вагання
За рідну Вкраїну полинула в бій. - 
Сполокане кров'ю, неоране поле!

Голокост : невиплакані сльози людства

Ці події відбувалися понад 70 років тому. Довгий час Голокост був «білою плямою» в історії, про нього намагались не говорити. Але трагедія Голокосту - це не тільки частина історії євреїв, - це частина всесвітньої історії, яка спіткала єврейський народ в роки війни. Це незагойна рана в серцях сімей загиблих. Трагедія єврейського народу - це одна з найбільш жорстоких і кривавих сторінок війни.

Я дышу, и значит - я люблю! Я люблю, и значит я живу!

Жил талантливый человек. Его обожал весь необъятный Советский Союз. Не было города, деревеньки или аула, где не звучал бы этот неповторимый голос. Песни его ворвались в наш слух, в наши души, а говорить и писать о нем было нельзя. Его не печатали, не издавали. Кого-то очень пугала острая социальная направленность его стихов, кого-то раздражала его популярность. Трудно сказать, что испытывал человек, знавший себе цену и не имевший возможности увидеть свои стихи опубликованными.

Соборність: тернистий шлях до мрії

Щорічно 22 січня весь український народ відзначає День Соборності  і свободи як шану тому вікопомному Акту Злуки, коли були зламані кордони між двома українськими республіками. Маємо надію, що будуть зруйновані кордони і в душах українців, й вони об'єднаються заради однієї величної мети - побудови економічно та духовно багатої, вільної  й соборної України. 

Василів день

Яскраві і веселі зимові святкування, якими розпочався новий календарний рік - Новоріччя, Різдво й обов’язково Старий Новий рік, повертають нас у дитинство, приносять у наше життя чаруюче відчуття казки, свята, сподівання й очікування перемін . За православним календарем 14 січня - це свято на честь святого Василія Великого. Цей день збігається з першим днем нового року за старим календарем, тому з ним пов’язано у народному побуті дуже багато звичаїв та прикмет. Напередодні наші пращури святкували Щедрий Вечір, або свято Маланки, щедрували, співали пісень – щедрівок, ходили в гості, ворожили. Наступного дня молодь ходила засівати, посипаючи у хатах зерном «на щастя, на здоров’я, на нове літо», бажаючи господарям «жита, пшениці і всякої пашниці». Святий Василь вважається покровителем землеробства. Ось чому вдосвіта чоловіки засівають збіжжям оселі.

Мій край не обійшла війна

Урочистим зібранням на Соборній, площі біля меморіалу Вічного вогню,  було відзначено 69-у річницю визволення нашого рідного міста від фашистських загарбників. Німецька окупація Бердичева закінчилась 5 січня 1944 року і вдячні бердичівляни  це пам’ятають, віддаючи данину шани усім воїнам-визволителям.