Творчість наших земляків

Міста як і люди мають свою історію. Історія рідного Бердичева древня і багата на події. Можливо мешканцям Києва, Вінниці або якогось іншого куточка України ця історія не така цікава, як тим, хто народився чи виріс саме в нашому місті. Днями наша землячка Мілада Мартинюк представила на розсуд читачів свою нову збірку оповідань « Когда-то были времена… Истории родного города». Сама назва вже говорить за себе. Разом з авторкою поринаєш в бердичівську атмосферу 19 століття. В уяві виникають образи мешканців, які жили в Бердичеві понад 100 років тому і прославили його. Колоритні самобутні мешканці міста відзначалися особливим світосприйняттям і життєвою мудрістю: це лікар Давид Шеренцис, пожежний Іван Змієвський, підприємець Соломон Кац, купець Нахман Гробівкер, фабрикант Феліціан Шиперович та ін. Згадує авторка і страшні часи Другої світової, коли Бердичів захопили фашисти і нищили єврейські сім’ї.

Формула щастя

Не пост, не чин и не профессия- 
Она превыше всяких благ.
И потому она - поэзия, 
Все лучшее зовется так… 
                             М. Лисянский

Бердичівська земля завжди славилася талановитими людьми. Серед них багато письменників, художників, музикантів, спортсменів, артистів. У центральній міській бібліотеці для дорослих стало доброю традицією проводити зустрічі з людьми, якими бердичівляни по праву можуть пишатися. Працівники абонемента зібрали справжніх любителів поезії та організували зустріч з місцевою поетесою Тетяною Смичок. Наше маленьке місто подарувало їй щасливе дитинство, бурхливу молодість, цікаву роботу, велику сім'ю і багато друзів.

Розкажи, краплинко, нам про себе

Вода - це компонент людського організму. Ми часто говоримо, що у наших предків було гарне здоров’я, адже вони вживали чисту воду і не могли собі навіть уявити, що прийде час, коли чиста питна вода стане дефіцитом. Властивості води і досі вивчені недосконало. Проте, ми знаємо, що вона має пам’ять і може передавати інформацію. Найбільшу силу вода має у визначні дні року - на Водохреще та перед святом Купала. Вода зцілює людський організм, очищує його від фізичного та енергетичного бруду. Вона є основним компонентом нашого тіла, без неї не може існувати жодний живий організм. Саме тому правильне вживання цієї рідини має не менш важливе значення, аніж харчування. Останнім часом вчені схильні вважати «чудодійною» талу воду.Вона має структуру льоду, що властиво для клітинної рідини молодого організму. Якщо постійно вживати талу воду нормалізується діяльність внутрішніх органів, зокрема серця, знижується рівень холестирину у крові, відновлюється кровообіг. Як бачимо, без води не може існувати ні людина, ні будь-яка інша жива істота. Без чистої води здоров'я наступних поколінь опиниться під загрозою. Тому таке велике значення у світі приділяється збереженню водних ресурсів. Яку воду ми будемо вживати в майбутньому, значною мірою залежить від тих, хто сьогодні навчається. Тому ми щороку проводимо заходи, в яких намагаємось розкрити сучасні проблеми екології (в тому числі і проблему води), пробудити в учнів почуття особистої відповідальності за охорону навколишнього середовища.

Є поети для епох…

19 березня – день народження Ліни Костенко. Головна поетеса сучасної України, щира і безкомпромісна, вона і в свої 85 вражає читачів вольовим характером. ЇЇ люблять не тільки за безмежний талант, а й за стійку життєву позицію. Такий характер поетеси гартувався змалечку. Батька, як ворога народу, вислали у сталінські табори. Потім одинадцятирічна дівчинка пережила страхіття Другої світової війни. У 50-х Ліна Костенко закінчила літературний інститут у Москві. З її талантом слід було чекати стрімкого злету літературної кар’єри. Та після виходу збірки «Мандрівки серця» за впевнені інтонації та вольовий тон поетесу не друкували цілих шістнадцять років. Критикували за формалістичні викрутаси зі словом, викликали на виховні бесіди. Ліну Костенко не брали на роботу, та мужня жінка не поступалася. А на руках у Ліни Василівни було двоє дітей.

Довідкове бюро читача

Упродовж усього життя ми звертаємося до книг, які розкривають перед нами чарівний світ краси, добра, роздумів, збагачують нас духовно, загострюють розум. Гарна книга – це ковток води для спраглого, це друг і порадник.
Людина безсила зберігати в пам'яті все: події минулого і теперішнього, дати, факти, імена. І саме тут на допомогу приходять книги. В читальному залі центральної міської бібліотеки для дорослих організована книжкова виставка-інсталяція «Довідкове бюро читача», яка пропонує поринути у дійсно бездонну глибину людської мудрості, насититися з життєдайного джерела знань, доторкнутися до вічних таємниць всесвіту, які заховані на сторінках книг.
Література з розділу «Країна мудрої сови» стане у пригоді всім тим, хто хоче зазирнути у глибину світової наукової думки. Цікаві ілюстровані видання знайомлять читачів з унікальними винаходами великих вчених, надають змогу стати сучасниками всіх епох, познайомитись з людьми, які були окрасою людства в усі часи історії.

Скарби безсмертного Тараса

Вже стало доброю традицією на початку весни відзначати «Шевченківські дні», присвячені вшануванню видатного українського письменника та поета, людини світлого розуму, чистих помислів і трагічної долі Тараса Шевченка. Шевченко для України - більше, ніж поет. Адже його життя та творчість є для нас певним моральним кодексом. Постать Кобзаря своєю величчю та багатогранністю хвилює не одне покоління. До його таланту та природних обдарувань з шаною звертається громадськість усього світу, адже він належить до тих світових геніїв, у яких мистецький і літературний талант розвивався однаково, з божою іскрою. Звичайно,Тарас Шевченко - відомий у світі, в першу чергу, як митець слова. Однак це аж ніяк не забирає його слави, як художника, недарма поезія та живопис тісно пов'язані в мистецький долі Кобзаря.

Безсмертний геній Шопена

Останній тиждень лютого потішив нас не тільки відчуттям  швидкого наближення весни. Цими днями мистецький світ відзначає день народження  геніального  польського композитора Фридеріка  Шопена, якому виповнилося 205 років.  Коли  слухаєш   його прекрасну музику,  важко повірити, що написана вона   майже два століття тому, настільки нова і сучасна ця музика сьогодні.  Шопенівські вальси і  полонези,  ноктюрни і  прелюдії , мазурки та експромти, балади і скерцо  були популярні всі роки за його життя та після смерті.  Видатні піаністи минулого та сучасності – Антон Рубінштейн, Ференц  Ліст, Сергій Рахманінов, Сергій Прокоф’єв, Святослав Ріхтер, Володимир Горовіц, Євгеній Кісін, Михайло Плетньов – вважали за велику  честь виконувати його твори. У Варшаві щорічно проходить Міжнародний конкурс піаністів  імені Шопена.

Сьогодні Шопен звучить в рінгтонах телефонів, телевізійній рекламі, різноманітних телешоу. Інтернет рясніє шопенівськими композиціями сумнівної якості. Це не зовсім правильно. Музику Шопена слід слухати в якісному виконанні. Вона надихає, обеззброює, підносить людські почуття на нові висоти.  ЇЇ шляхетний смуток зцілює серця, а тиха радість переповнює єство.