Печаль і радість, сміх і сльози тихого раю

Ніхто не знає, що таке смерть;
Можливо, це навіть щастя.
Так говорить Платон. А я говорю:
Можливо, це і щастя,
але позбав мене, Боже, цього щастя.

У березні виповнилось 155 років від дня народження великого Шолом-Алейхема - найвідомішого із усіх єврейських письменників. Шолом-Алейхем — це псевдонім, що у перекладі означає: «Мир вам!» Він є  автором веселих і водночас сумних книг про Тев'є-молочника, Менахем-Мендла, хлопчика Мотла, жителів Анатівки і Касрилівки.

Це був насправді народний письменник.  Він писав: «Для того, щоб стати народним письменником, треба бути талановитим художником і патріотом, гуманістом, треба любити народ, і у творчості, і в житті залишатися йому вірним...». У творі «Суд над Шомером»  Шолом-Алейхем стверджував: «Письменник, народний письменник, художник, поет, справжній поет є для свого часу, для своєї доби своєрідним свічадом, у якому відбиваються промені життя, як в чистому джерелі — промені світлого сонця... Між народом і письменником існує міцний, вічний зв'язок; тому кожен такий письменник є для свого народу і слугою, і жерцем, і пророком, поборником правди та справедливості; тому кожен народ любить такого слугу Божого, жерця, пророка, борця, який втішає народ у його горі, радіє його радощами і висловлює його ідеї, думки, надії та сподівання...».  

Його життя було тісно пов'язане з Україною та її культурою.
Україна стала не тільки батьківщиною багатьох єврейських письменників, а й центром розвитку нової єврейської літератури, українці неодноразово захищали сільські єврейські родини від зграй погромників і чорносотенців. Так було під час найлютішої хвилі погромів 1905—1906 pp. у Константинівці, Балашівці, Димині та багатьох інших українських селах. Відповіддю передового українського інтелігента на погроми була гнівна новела М. Коцюбинського «Він іде». Своєрідним її продовженням стало сповнене світлої надії оповідання Шолом-Алейхема «Пасха на селі», де йдеться про дружбу українського і єврейського хлопчиків Хведька і Файтла. Побратані діти, взявшись за руки, весело простують назустріч весняному осяйному світу.

Тісно пов’язаний був Шолом-Алейхем з Бердичевом. Коли померла його мати, батько привіз нову дружину з Бердичева. Кілька разів письменник гостював у родичів і наше місто  його так вразило, що він назвав Бердичів Волинським Єрусалимом. А прототипом містечка Касрилівка, описаного Шолом-Алейхемом в оповіданні « Місто маленьких людей» став Бердичів. 

Бердичівляни  шанують пам'ять великого письменника- одна з центральних вулиць носить ім’я великого письменника. В міський бібліотеці для дорослих  провели презентацію  «Печаль і радість, сміх і сльози тихого раю», присвячену 155-річчю від дня народження  Шолом-Алейхема.