Видатний майстер українського слова Євген Пилипович Гуцало народився 14 січня 1937 року на Вінниччині в селі Старий Животів. Саме любов до книг надихнула Євгена стати письменником. Друга світова війна, яка припала на дитинство Євгена, внесла в творчість письменника великий слід. Хіба міг тоді уявити хлопчик Женя з подільського села, що згодом він стане одним із найталановитіших українських письменників ХХ століття, лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка, автором більш як сорока прозових та поетичних книжок? Після закінчення школи Євген вступає до Ніжинського Педагогічного інституту. Там активно живе творчим життям, пише вірші, стає активним членом літературної студії. Упродовж усього життя письменник із вдячністю згадує своїх викладачів.
Найбільший вплив на літератора-початківця мав молодий викладач, керівник літературної студії Дмитро Наливайко, який міг дати своєму студентові професійні поради. Але найбільшим учителем Євгена Гуцала було життя, люди, що його оточували, чудова подільська природа. Адже письменник не втрачав своїх зв’язків з Вінниччиною ніколи. Напевне, лише людина з особливо загостреною увагою до всього, що відбувається навкруги, може побачити у звичайних речах красу й розповісти про неї іншим. В 1960 році Гуцало повністю присвячує себе літературній діяльності, а вже через два роки виходить перша збірка оповідань письменника “Люди серед людей”. В період “хрущовської відлиги” шістдесятих років Євген зміг сповна реалізувати свій талант. В цей період один за одним виходять блискучі твори письменника. Євгена не зміг зламати і “брежнєвський застій”, коли знову відновилися утиски та цензура по відношенню до української творчої інтелігенції. Письменник тонко висміював реалії радянського життя, але, все ж таки, робив це не так відкрито, як тогочасні письменники дисиденти. Крах комуністичної системи та відновлення незалежності дає творчості Гуцала нове дихання. В цей час йому вдається відкрито сказати все те, що раніше доводилося вкладати поміж рядків. У творах Є. Гуцала перед нами постає життя хлопчиків і дівчаток, сповнене захоплюючих пригод, мандрівок, несподіваних зустрічей та вчинків, складних, нерідко драматичних, а часом і кумедних ситуацій, зухвалих витівок. Читача захоплює цікавий сюжет, який стрімко розвивається і тримає в напрузі. Приваблює також сповнена гармонії та поезії мова письменника. 4 липня 1995 року життя видатного українця обірвалося. Євген Пилипович мав такі нагороди: літературна премія імені Юрія Яновського (1982) — за збірники оповідань «Орлами орано», «Що ми знаємо про любов», «Полювання з гончим псом» и «Оповідання з Тернівки»; Державна премія України ім. Т.Г. Шевченка (1985) — за дитячі збірки «Саййора», «Пролетіли коні» ; Міжнародна премія фундації О. і Т. Антоновичів (1995) — за роман-трилогію «Позичений чоловік»; Премія ім. Івана Огієнка (1995) — за публіцистичну книжку «Ментальність орди». З нагоди 80-річчя від дня народження письменника працівники бібліотек організували книжкові виставки.
Найбільший вплив на літератора-початківця мав молодий викладач, керівник літературної студії Дмитро Наливайко, який міг дати своєму студентові професійні поради. Але найбільшим учителем Євгена Гуцала було життя, люди, що його оточували, чудова подільська природа. Адже письменник не втрачав своїх зв’язків з Вінниччиною ніколи. Напевне, лише людина з особливо загостреною увагою до всього, що відбувається навкруги, може побачити у звичайних речах красу й розповісти про неї іншим. В 1960 році Гуцало повністю присвячує себе літературній діяльності, а вже через два роки виходить перша збірка оповідань письменника “Люди серед людей”. В період “хрущовської відлиги” шістдесятих років Євген зміг сповна реалізувати свій талант. В цей період один за одним виходять блискучі твори письменника. Євгена не зміг зламати і “брежнєвський застій”, коли знову відновилися утиски та цензура по відношенню до української творчої інтелігенції. Письменник тонко висміював реалії радянського життя, але, все ж таки, робив це не так відкрито, як тогочасні письменники дисиденти. Крах комуністичної системи та відновлення незалежності дає творчості Гуцала нове дихання. В цей час йому вдається відкрито сказати все те, що раніше доводилося вкладати поміж рядків. У творах Є. Гуцала перед нами постає життя хлопчиків і дівчаток, сповнене захоплюючих пригод, мандрівок, несподіваних зустрічей та вчинків, складних, нерідко драматичних, а часом і кумедних ситуацій, зухвалих витівок. Читача захоплює цікавий сюжет, який стрімко розвивається і тримає в напрузі. Приваблює також сповнена гармонії та поезії мова письменника. 4 липня 1995 року життя видатного українця обірвалося. Євген Пилипович мав такі нагороди: літературна премія імені Юрія Яновського (1982) — за збірники оповідань «Орлами орано», «Що ми знаємо про любов», «Полювання з гончим псом» и «Оповідання з Тернівки»; Державна премія України ім. Т.Г. Шевченка (1985) — за дитячі збірки «Саййора», «Пролетіли коні» ; Міжнародна премія фундації О. і Т. Антоновичів (1995) — за роман-трилогію «Позичений чоловік»; Премія ім. Івана Огієнка (1995) — за публіцистичну книжку «Ментальність орди». З нагоди 80-річчя від дня народження письменника працівники бібліотек організували книжкові виставки.
0 комент.:
Дописати коментар