Для нинішнього юного покоління мешканців нашого міста з’явилася нагальна потреба у своєму товаристві мати своє власне дійство, якщо хочете, своє власне "шоу". Аби кожного разу однаково цікаво, неординарно, завзято і на своїй території. Такою територією стали для них ми. Що і казати, було багато скептицизму та демотиваторства від деяких дорослих, але, нічого... Пережили :-)
Одного літнього дня дітвора, здавалося, мала би відпочивати на повну і розпоряджатися власним вільним часом на свій розсуд... Та виявилася серед неї чималенька група, котра не тинялася Бердичівом без діла. Один за одним з різних куточків міста впродовж дня «наполегливо» стікалися до бібліотеки хлопчики й дівчатка: хто – посидіти у мережі, інші – записатися до бібліотеки і переглядати книжки, дехто просто заглядав із цікавістю до різних відділів. На наше питання, чи можемо чимось допомогти, відповідали, що нудно і нема чим зайнятися. Відразу у мозку спалахнула декілька "лампочок": дітям нудно?! що ми можемо придумати у цій ситуації?! "Чи є у вас план, містер Фікс?!" План був. Ще й який!
Клуб "ДоброНосиків"... Цей проект відразу пішов... ні, навіть полетів у життя на базі Бердичівської центральної міської бібліотеки. Він влучно вписався у незадіяні "ділянки" літа юних городян, а результат перевищив очікування бібліотекарів. Постійна "явка" членів клубу, незвичайні зустрічі із використанням різноманітних форм роботи – хіба не це мрія кожного, хто стартує з цікавою ідеєю?
Під дахом бібліотеки ми збираємо усіх найактивніших дітлахів, усіх "най-най". У нас вони розкриваються на 102% і дивують необмеженими талантами: так само однаково гарно і танцюють, і співають, і декламують, і до того ж мають "золоті руки"…
При цьому ми кожного разу розширюємо коло і тематику занять, дізнаючись від самих юних відвідувачів, що їм до вподоби. Є ж бо діти, яким не так вже і легко визначитися із тим, що саме їх цікавить, є й ті, хто потребує постійного "кругообігу" - таким щоразу подавай щось нове і неважливо, з якої області. Літо у ДоброНосиків було насиченим: планів було забагато, а встигалося робити ще більше:-) Осінь обіцяла бути такою ж "спекотною". Заняття з пообідніх годин щосереди перенесли на неділю, і тут виявилися у виграші ті діти, хто протягом тижня задіяний у "всьому-чому-тільки можна". А ось у вихідний день була можливість зранку побути із родиною, а потім вже і до бібліотеки. Ми ж, дорослі, раділи тому, що до когорти дітей із благополучних сімей приєдналися вихованці школи-інтернату. Недаремно кажуть: "Чужих дітей не буває".
Якщо згадувати і перераховувати все, що відбувалося на наших осінніх зустрічах, то, в першу чергу, потрібно зупинитися на атмосфері щирості і безпосередності, що вирувала, а іноді просто зашкалювала.
Самі заняття ми старалися проводити невимушено, без нудних повчань, із креативним підходом та нетривіальною подачею нових знань для кожного ДоброНосика. Та й що гріха таїти: для нас дорослих таке спілкування з дітьми – це теж великий життєвий досвід.
Своїх дітей ми любимо і так, а спробуйте проникнутися і почати хоч трохи жити інтересами нерідної дитини. Часом це забирало власний час і сили, але це того варте.
А тепер хочеться відзвітувати громаді і згадати чудові миті нашого спілкування.
У перші дні осені ДоброНосики згуртувалися та відзначили свято, що містить у собі мікс легкості, романтичності та любові до природи - Всесвітній день журавля. Ми трохи розширили рамки приналежності свята одному "герою": у щасливу путь відправили з десяток Птахів Щастя. Вони довгий час радісно "курликали" на виставці у холі бібліотеки.
Діти, посмішки, радість, позитив - ці слова потрібно неодмінно запатентувати у синонимічний ряд:-) День Смайлика став приводом для мегапозитивних емоцій під час чергової зустрічі. Веселі вікторини, загадки, проживання кумедних ситуацій і навіть несподіване відкриття-знайомство із справжнім живим прототипом відомої "посмішки" - павучком-смайликом з островів Гавайського архіпелагу.
А потім настав час виплеснути власні пориви душі: кожен виготовляв необмежену кількість паперових жовтеньких мордочок, наділяв їх чарівними побажаннями і дарував обраній "мордочці-другу". На звороті смайлику умістився ввесь спектр людських мрій та сподівань: життя без війни, любов рідних, побажання успіху та здоров’я, гарного навчання та вірних друзів, цікавих зустрічей та нових знайомств.
Після такого шквалу доброзичловсті ми неодмінно повинні потопати у морі щастя, миру та любові.
Одне із занять викликало, м’яко кажучи, шалене здивування у наших ДоброНосиків – ніхто і подумати не міг, що ми, добрі бібліотечні тьоті, здатні на таку підступність:-) "Діти, розпочинаємо урок грамотності!" Подив на обличчях, деяке розчарування – "куди я потрапив", і розуміння – щось тут не так…
Звичайно, у нас не так, як у школі! На наших "уроках", граючись можна вивчати важливі речі. ДоброНосики пройшли через "важке" випробування: ми втілили в життя урок грамотності! Виявляється, це вже не так і нудно та й страшно, як здається на перший погляд! До того ж грамотні ДоброНосики вміють обирати собі професію по душі. Так що запрошуємо на навчання з елементами профорієнтації: приходьте до нас - з нами легко та весело:-) А з фото спробуйте визначити, чим любить займатися Ксюша у вільний час?
А потім, поки була можливість, ми хапали щасливі моменти літа, що уходило... а воно робило це повільними кроками, бо знало: ми ще не натішилися спілкуванням, іграми, розвагами... Неодноразово ДоброНосики робили вилазки до місцевого парку, таким чином, збагачуючи мальовничу місцевість своєю присутністю, а себе - новими враженнями від спілкування з природою та одного з одним. Підкорені суперзаплутані квести, розв’язані завдання на кмітливість, спритність та фізичний розвиток - наша команда і тут не пасе задніх:-)
Кожного разу ми поверталися додому (читай - до бібліотеки) злегка втомлені, але такі щасливі! Тож у бердичівлян є можливість приєднатися до наших лав: проводити свої вихідні з цікавістю і різнобічно, познайомитися з непересічними людьми і знайти серед них справжніх друзів, навчитися жити за покликом серця і допомагати іншим, ніколи не сумувати. Це ми вам обіцяємо!
Координатор проекту - провідний методист ЦБС Т. Кущук
0 комент.:
Дописати коментар