Днями у нас відбулася автограф-сесія з Мирославом Дочинцем, членом Національної спілки письменників та Асоціації українських письменників, автором близько двадцяти книг. За плідну і самобутню творчу діяльність відзначений низкою літературних премій, в тому числі трьох міжнародних, а також відзнакою «Золотий письменник України» за найбільші наклади. В 2014 році за романи «Криничар» та «Горянин» удостоєний Національної премії імені Тараса Шевченка в галузі літератури.
Модератор В.Бойко розповіла про життєвий та творчий шлях письменника. Цікавим було спілкування автора з аудиторією. Шанувальники творчості М.Дочинця познайомилися з письменником, отримали автографи та фото на пам'ять. З великою задушевністю і теплотою зображує прозаїк в книзі «Многії літа. Благії літа» 104-літнього карпатського мудреця, який дає заповіти як жити довго в здоров’ї, в щасті та радості. Герою книги судилася нелегка доля. Людина є часткою природи, але всесильною. На неї покладається відповідальність за збереження всього живого на землі. Ставлення до природи – це ставлення людини до самої себе, до майбутнього. Філософсько-психологічні заповіти карпатського мудреця стали українським бестселером.
Яскраві особистості рясніють у кожній книжці письменника - «Він і вона», «Краєвид із жінкою», «Хліб і шоколад», «Руки і душа», «Лис», «Дорога в небо – до людей», «Булава і серце», «Місячна роса», «Вічник», «Криничар», «Горянин», «Світован». Ці книги пробивають шлях до читачів різного віку та соціального статусу.
Сам Мирослав Дочинець - великий ерудит, патріот, тонкий етнопсихолог, ретельно черпає для себе інформацію з героїчних сторінок вітчизняної історії та спілкування з учасниками. Йому щастить на людей, які уособлюють весь позитив українського менталітету. Герої Мирослава Дочинця – люди виняткові. Вони приваблюють читача глибоким психологізмом, індивідуальністю, приваблюють силою волі, своїм незламним духом, чесною, чистою душею. Автор говорить, що стає багатшим, якщо комусь подарував радість, когось зробив щасливим, когось – мудрішим. Він звик до змін і вчорашній вже собі не цікавий. Йому цікаво весь час чекати від себе чогось нового. М. Дочинець намагається писати про те, що найперше хвилює інших. Прозаїк хоче тримати руку на пульсі часу і розуміти, що підсвідомо очікують люди, котрі приходять на його зустрічі. Письменник говорить, що найголовніші риси українців – вміння любити, співпереживати, бути добрими, співчутливими. Це тільки обставини життя можуть зробити їх злими, заздрісними, зрадниками. А насправді українська душа щира, сентиментальна. Книги М. Дочинця масово ширяться серед читачів, викликають все більший інтерес за межами України.
Його проза перекладалася російською, угорською, словацькою, румунською, польською, французькою, італійською, англійською, японською мовами.
Про свою творчість Дочинець каже таке: «Кожного разу, починаючи книгу, до кінця я навіть не знаю, чим вона закінчиться. Чесне слово! Я живу серед своїх героїв, вони ведуть мене за собою та щоразу чогось вчать. Тобто кожен роман — це конспект певного духовного піднесення». Не оминув увагою автор і наш Музей єврейства, котрий вже добре знаний не тільки у місті, а й поза його межами. Письменник зацікавлено роздивлявся експонати та слухав оповідь екскурсовода про трагічну долю єврейського народу нашого міста.
Хто знає, можливо наша історія надихне автора на нові твори!
0 комент.:
Дописати коментар