Війна задля того, щоб підірвати коріння волелюбної нації, винищити цілий етнос. Війна, щоб зруйнувати віковічні основи народної моралі, витруїти в серцях людяність. І натомість посіяти в душах страх, жорстокість, підозрілість і неміч духовну. Художники ще не винайшли таких барв, які змалювали б той жах, що випав на долю мільйонів людей. Голодоморна коса без перебору, без жалоби і молитви стинала голови. Минає 83 роки однієї з найжахливіших трагедій в історії українського народу – голодомору 1932-1933рр., який, наче страшний, ненажерливий молох, поглинув мільйони життів людських. Втрати в Україні внаслідок штучно створеного голоду, як зазначають дослідники, були навіть набагато більшими, ніж ті, що їх спричинила остання війна 1939-1945 рр. Відходять у небуття очевидці того страхіття, але народна пам'ять про жахливий злочин не вгасає, болем пронизуючи свідомість поколінь.
Їм – неоплаканим і невідспіваним, їм – похованих у спільних могильниках… …Похованим без труни і молитви, позбавленим могили й шани присвячуються вечори пам’яті й скорботи, що проходять в бібліотеках міської централізованої бібліотечної системи. Так, бібліотекарі бібліотеки-філіалу №6 для студентів професійно-технічного ліцею №3 провели годину скорботи «Великі жертви твої, Україно». Активну участь у підготовці вечора приймали студенти групи №14 Влад Якубовський, Денис Свірський, Таня Бабкіна, які читали вірші, присвячені Дню пам’яті жертв голодоморів. В приміщенні бібліотеки для учнів ЗОШ №12 проведено урок пам’ятної дати «Це остання хлібина, остання…». В програмі:
· Інформіна «Меню – 33» -маленька частинка «Всенародного болю».
· відео-перегляд документального фільму «Незнаний голод».
Працівники інших бібліотек-філіалів організували книжкові виставки-реквієми: «Біль душі», «Незаперечні свідчення геноциду українців», «Невиплакані сльози України», «Лихоліття 33-го», «Голодомор: біль і гнів України» та інші.
0 комент.:
Дописати коментар