І сказав Старий рік Молодому:
"Наповняй все любов’ю у кожному домі».
Працівники бібліотек міської ЦБС напередодні Новорічно-Різдвяних свят організували книжкові виставки, прикрасили зали для своїх користувачів. Як і годиться, під ялинку поклали мішок із подарунками для читачів, – класична література вітчизняних і зарубіжних авторів. У народі кажуть: скільки днів – стільки й свят. Та проте один із них особливо святковий, бо стосується кожного з нас. Мова йде, як ви вже здогадалися, про Новий рік. Настає найяскравіше, одне з найгарніших свят на світі, яке приносить особливі надії в серця дорослих і дітей. Новий рік дарує людям радість і добро, сміх та веселощі, а головне – віру в диво. Вступаючи в новий відлік часу, ми маємо освятитися найкращими почуттями, побажати одне одному щастя, здоров’я, голубого неба над оселею, статків і злагоди в родині. Саме такими словами просякнута світська обрядовість зустрічі Нового року в Україні – горщиком куті на покуті, щедрим житнім засівом сусідської домівки, величальною щедрувальницькою піснею на честь господаря й господині та їхніх діточок. В українській традиції чотири рази змінювалися дати святкування Нового року. У наших пращурів-землеробів він збігався з початком польових робіт, тобто відзначався навесні, згадка про що залишилась у щедрівках. З прийняттям нашими предками християнства почали використовувати візантійський календар, за яким Новий рік починався 1 вересня. Однак прихильники старої віри продовжували відзначати Новий рік навесні. Тільки наприкінці ХУ століття на Русі офіційно визначили початок Нового року – 1 вересня. У 1699р. за наказом Петра І дата святкування Нового року була перенесена на 1 січня за тодішнім календарем. Петро І повелів Першого ж січня, на знак свята, люди мають вітати один одного з Новим роком, а всі, у кого є невеликі гармати або рушниці, також опівночі мають стріляти в небо у своєму дворі. З Новим роком пов’язано чимало вірувань. Вечір 31 грудня називали щедрим, або багатим, до нього готували багатий святковий стіл. Тоді ж вдавалися до різноманітних магічних ритуалів. Наприклад, господар підходив з сокирою до дерева, звертаючись до нього: "Як уродиш – не зрубаю, як не вродиш – зрубаю" – і тричі легенько торкався сокирою стовбура. Наслідком цих дій мав бути рясний урожай фруктів. Щоб улітку позбутися гусені, тричі оббігали садок босоніж тощо. Тож, шановні читачі, вірте в дива, не бійтеся мріяти, ставте перед собою високі цілі та з легкістю їх досягайте.
0 комент.:
Дописати коментар