Вона розповіла, що Е.Е.Шмітт народився в Ліоні 1960 року в сім’ї вчителів. У юні роки вчився грати на фортепіано і готувався до кар’єри композитора. Але під час навчання в коледжі почав виявляти літературний талант, а тому поступово пожертвував музикою заради письменства. Закінчивши престижний Вищий педагогічний інститут і захистивши докторську дисертацію з філософії. Визнання критики і глядацькі симпатії Е.Е. Шмітту принесли його перші п’єси, написані на початку 1990-х років, – «Ніч у Валоні» та «Відвідувач», що з великим успіхом були поставлені на сцені Королівського Шекспірівського театру. Ці твори були відзначені міжнародною Премією Мольєра. З цього часу письменницька діяльність Шмітта розквітає. Він видає романи «Секта егоїстів», «Євангеліє від Пілата», «Коли я був твором мистецтва», пише понад десять драматичних творів та розробляє низку сценаріїв. Особливу увагу читачів привертає мала проза Е.Е. Шмітта і, перш за все, «Цикл незримого». До його складу входять чотири повісті «Міларепа», «Діти Ноя», «Мсьє Ібрагім та квіти Корану», «Оскар і Рожева Пані». Любителі кучерявого слова, фраз, могли би сказати, що його романи надто легкі. Справді, книжку «ковтаєш» за кілька годин. Феномен французького письменника Е.Е. Шмітта якраз і полягає в глибині ідеї, неоднозначності питань, які ставить інтелектуал-філософ. За допомогою мультимедійних засобів учасники зустрічі продовжували мандрівку по творах Еммануеля Шмітта. Валентина Йосипівна розповіла про повість «Оскар і Рожева Пані». Повість написана у формі 14 листів десятирічного хлопчика Оскара, невиліковно хворого на рак. Він відчуває, що ні хіміотерапія, ні пересадка кісткового мозку не принесли йому полегшення. Своїх батьків Оскар вважає легкодухими, бо вони бояться відверто сказати синові про те, що він сам уже добре усвідомлює: жити йому залишилося зовсім мало. Єдиною близькою для Оскара людиною стає Бабця-Ружа – добровільна помічниця лікарні, яка приходить зі щирим бажанням подарувати свій час і своє серце хворим дітям. Щоб хлопчик прийняв жахливу правду про життя і смерть, Бабця-Ружа спонукає Оскара викласти свої думки у вигляді листів до Бога. Крім того, він має собі уявити, що кожен прожитий ним день є десятиріччям. І хоча Оскару важко повірити в Бога, проте він йде на цей експеримент і таким чином проживає все своє життя – 110 років за 12 днів. Це було дійсно все життя, адже воно змогло вмістити в себе юність, перше кохання, одруження, турботу про всиновлених дітей, кризу середнього віку, старість і підготування до смерті.
Ця маленька історія про хворого хлопчика, яка вмістила в себе високу філософію буття, смерті, страждання, не може нікого залишити байдужим. Повість «Оскар і Рожева Пані» перекладена на безліч світових мов, а її театральна постановка ось уже кілька років не сходить зі сцен найвідоміших театрів. Учасники читацького об’єднання «Гармонія» прийшли до висновку; «Ми читаємо, щоб жити краще, щоб стати мудрішими, кращими, щоб розвиватися».#EULIB
0 комент.:
Дописати коментар